Супербактерії й поводження з відходами: що спільного?

Розповідаємо про те, що таке супербактерії, звідки в річках антибіотики та чому людям вже варто бити на сполох.

Щороку 18-24 листопада у світі проходить Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики. Його започаткувала ООН з метою привернути увагу до проблеми антибіотикорезистентності та розказати, що кожен з нас може робити для покращення ситуації.

В чому полягає проблема?

Резистентність (або стійкість) — це здатність бактерій виживати та розмножуватись, незважаючи на вплив антибактеріальних препаратів. На такі бактерії не діє якийсь певний антибіотик, чи навіть декілька. Через це інфекції, які раніше було легко вилікувати чи контролювати, стають смертельними.

ООН відносить антибіотикорезистентність до найбільших загроз для здоров’я людства і наводить шокуючий аргумент: щорічно в світі близько 700 000 людей помирає через інфекції, нечутливі до антибіотиків.

Чому з’являється резистентність до антибіотиків?

Бактерії мають здатність розвивати стійкість до лікарських препаратів, як і до інших несприятливих факторів. Проте необачні дії людей здатні суттєво прискорювати цей процес. Це відбувається через:

  • неправильне вживання препаратів

Самолікування, застосування антибіотиків без потреби та припинення курсу лікування раніше, ніж потрібно для повного одужання ось речі, які ніколи не варто робити. Коли бактерії стикаються з неправильно підібраними ліками чи ліками в замалих дозах, частина з них виживає та формує резистентність. Потім така бактерія розмножується й передається далі.

  • потрапляння антибіотиків у довкілля

Бактерії живуть і розмножуються не лише в організмі, а і в природі. Останнім часом антибіотики все частіше знаходять у воді та ґрунті, тож бактерії стикаються з ними та вчаться співіснувати. Посилює проблему ще й те, що бактерії можуть обмінюватися між собою генами резистентності до антибіотиків (це називають горизонтальним перенесенням генів). Так збільшуються шанси появи збудників, стійких до багатьох видів антибіотиків так званих “супербактерій”.

У 2019 році відбулось перше всесвітнє дослідження річок на вміст антибіотиків. Вчені проаналізували 711 зразків з 72 країн, і в 65% випадків знайшли антибіотики. 111 зразків показали небезпечний вміст препаратів з максимальним перевищенням допустимої дози в 300 разів

Антибіотики в довкіллі

Інноваційна розробка, що свого часу докорінно змінила наші уявлення про можливості медицини, щодня рятує людські життя. Антибіотики були створені для того, щоб боротися з мікробами в тілі людини чи тварини. Але значна частина препаратів після (або й замість) потрапляння в організм опиняється в довкіллі, і там продовжує свої пригоди. Як це відбувається?

1. Лікування антибіотиками

Антибіотики, які ми приймаємо, не повністю розщеплюються організмом. Значна частина (до 90% для деяких препаратів) виводиться з сечею в незмінному вигляді й таким чином потрапляє в стічні води (пам’ятаєте історії про те, як під час Другої світової війни антибіотики синтезували з сечі пролікованих солдат?). Очисні споруди переважно не здатні відфільтровувати фармацевтичні препарати, що таким чином потрапляють у водойми, а звідти в ґрунт, в поверхневі води, накопичуються в рибі й овочах. 

В Іспанії провели дослідження, в якому шукали гени резистентності до найпопулярніших антибіотиків у бактерій в річковому мулі. Зразки брали з річки Тордера, куди потрапляють води з місцевих очисних споруд. Результати показали, що деякі гени резистентності зустрічаються в 4 рази частіше нижче очисних споруд за течією, ніж вище

2. Неправильне поводження з відходами

Частина антибіотиків потрапляє в довкілля просто з блістерів чи ампул. Ідеться про залишкові та протерміновані ліки. Якщо їх викинути в смітник, вони потрапляють на сміттєзвалище, паковання з часом пошкоджується, і активні компоненти з опадами потрапляють в землю, підземні води та річки. Якщо злити в унітаз, то цей процес відбувається ще швидше. Жоден з цих способів не є правильним, але  здати ліки на знешкодження в Україні непросто.

3. Тваринництво та рибне господарство

Промислове розведення тварин неможливе, якщо тварини масово хворітимуть. На свинофермах та птахофабриках антибіотики додають просто в корма, і тварини вживають їх профілактично. В країнах ЄС з 2022 року подібні практики будуть заборонені, проте в Україні вводити таку заборону наразі не планують.

Велика кількість антибіотиків міститься у посліді тварин та птахів, і звідти потрапляють у ґрунт та воду. Інша небезпека полягає в тому, що м’ясо цих тварин може містити резистентні бактерії. Якщо після контакту з сирим м’ясом не достатньо ретельно вимити руки чи посуд, бактерії можуть потрапити в іншу їжу та в організм людини. 

У 2020 році Germanwatch проаналізували загалом 165 зразків курячого м’яса від трьох найбільших виробників ЄС. Антибіотикорезистентні патогени виявили у 33%, 56% та 59% випадків відповідно

Що стосується рибного господарства за даними ООН, до 75% антибіотиків, що використовують в розведенні риби, в результаті опиняються в довкіллі. 

Чи існують рішення?

Через появу резистентних бактерій все більше антибіотиків втрачають свою ефективність. Розробляти нові довго, складно і дуже дорого. Але навіть поява найсучасніших препаратів не вирішить проблему резистентності надовго. Якщо ми не змінимо своїх звичок у поводженні з антибіотиками, через певний час бактерії стануть нечутливими і до нових розробок.

ЄС вже більше 10 років бореться із забрудненням довкілля антибіотиками, і їхній досвід показує, що це довгий процес. Ось перелік кроків, які наближують світ до рішення цієї проблеми:

  • Розумне вживання антибактеріальних препаратів

Тенденція невтішна: за даними МОЗ, у 2020 році українці спожили у 3,5 рази більше антибіотиків, ніж за аналогічний період 2019 року. Лікарі мають пояснювати пацієнтам, чому важливо дотримуватись усіх рекомендацій та не переривати курс. А пацієнти мають не займатися самолікуванням та не купувати ліки “про запас”.

  • Обмеження використання антибіотиків у тваринництві

Сьогодні м’ясна промисловість в Україні не звітує про кількість використаних препаратів, а існуючі механізми контролю не відображають реальну картину. Необхідно вводити обмеження на законодавчому рівні та стежити за їх дотриманням.

  • Збирання та подальше знешкодження ліків

Антибіотики та інші сильнодіючі препарати це небезпечні відходи. Для того, щоб вони не потрапляли в довкілля, потрібна ефективна система збирання. Zero Waste Lviv за підтримки Управління екології та природних ресурсів ЛМР запускає пілотний проєкт зі збору від мешканців протермінованих медичних засобів. Сподіваємось, що це стане початком налагодження такої системи в нашому місті та у всій Україні!

 

Інформацію підготовлено в рамках пілотного проєкту зі збирання від мешканців протермінованих медичних засобів, що реалізується за підтримки Управління екології та природних ресурсів Департаменту містобудування Львівської Міської Ради.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *