Організація Zero Waste Lviv провела на прикладі Львова перше в Україні дослідження складу та ролі групи неформальних збирачів вторсировини в управлінні відходами міста.

Цей дослідницький проект відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та уряду Швеції в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU). 

У чому проблема?

В Україні триває реформа управління відходами. Міста з кількістю населення понад 50 000 мешканців будуть зобов’язані розробити місцеві плани управління відходами. Ці плани стануть реалістичними, якщо базуватимуться на реальних даних й враховуватимуть інтереси всіх стейкхолдерів. На жаль, є маргіналізована група збирачів відходів, інтереси яких не враховано ні на національному, ні на місцевому рівні, а також цілком відсутні дані як про демографічний склад, так і соціально-економічний профіль цієї групи, а також про об’єми вторсировини, які вони повертають в промисловість. Відтак, ці люди можуть опинитись без основного способу заробітку, та, ймовірно, чинитимуть опір й нищитимуть міську інфраструктуру для роздільного збору відходів.

Хоча збирачів вторсировини можна зустріти чи не щодня на вулиці, все ж в українських містах немає стратегій співпраці з ними. Звісно, визнається, що вони вносять величезну роль у скороченні кількості сміття, що потрапляє на полігони.

Світовий досвід

У цей час, у світі є багато досліджень, спрямованих на визначення ролі збирачів вторсировини у зменшенні кількості відходів. Також є низка напрацьованих рекомендацій щодо легалізації статусу збирачів вторсировини у м.Карнатака (Індія), м. Богота (Колумбія), м.Ліма (Перу), м. Сан-Паулу (Бразилія). 

Загалом ця група населення піддається ризику під час збирання вторсировини і потерпає від наслідків контакту з можливими небезпечними речовинами, які помилково потрапляють до загальних відходів. Через свій статус ці люди часто не мають доступу до своєчасної діагностики захворювань чи їх лікування. Існують окремі дослідження, присвячені ризикам, які несе пандемія COVID-19 для цих груп населення та позиції виробників, щодо важливості вкладу збирачів вторсировини у переробку їх продукції та упаковання від неї.

Мета дослідження

Привернути суспільну увагу та увагу місцевої влади та стейкхолдерів системи управління відходами до потреби випрацювати політику на основі даних, що враховуватиме роль та інтереси неформальних збирачів вторинної сировини при реформі системи управління відходами. 

Проведення грунтовного дослідження маргніналізованих груп населення, зокрема збирачів вторсировини, надасть дані про їх вікову, статеву, соціальну структуру, основну мотивацію до збирання вторсировини, готовність до легалізації (офіційного працевлаштування) тощо. На основі цих даних буде презентований політичний бріф з рекомендаціями міській вдалі.

 

 

Цільові аудиторії дослідження

  • Неформальні збирачі вторинної сировини
  • Національні й місцеві стейкхолдери системи управління відходами
  • Мешканці міст

Географія дослідження – Львівська міська територіальна громада.
Проєктом передбачено ряд досліджень, які дозволять скласти цілісну картину про неформальних збирачів вторинної сировини на території Львівської міської ОТГ.

Етапи проведення дослідження

Цей проект має як теоретичну камерну частину, так і практичне польове дослідження з залученням різних цільових аудиторій. Отримані результати дослідження можуть бути використані органами місцевої влади, установами та організаціями, що займаються вивезенням та переробленням твердих побутових відходів (ТПВ), установами та організаціями соціального характеру чи екологічного спрямування. Ми розділили його на кілька етапів:

Desk Research [камеральне дослідження]

  • Аналіз світових практик дослідження неформального сектору (маргіналізованих груп населення), зокрема їх ролі у переробці ТПВ.

Польове дослідження

  • Полягає у підрахунку кількості збирачів вторсировини міста Львова та проведенні глибинних інтерв’ю з зацікавленими сторонами (стейкхолдерами, представниками неформального сектора). 

Етнографічне дослідження

  • Проведення анкетування та глибинних інтерв’ю, спостереження за типовим днем збирачів вторсировини. 

Дослідження з фото та відеографією типового дня різних ідентифікованих категорій збирачів вторсировини стало основою комунікації та привернення уваги суспільства до важливої ролі зменшення кількості відходів, які потрапляють на сміттєзвалища завдяки цим людям. 

Аналіз отриманих даних та представлення результатів

Про проєкт у цифрах

  • Впродовж активної фази дослідження було опитано 100 неформальних збирачів вторсировини (НЗВ). Серед них: 85 збирачів ресурсоцінної сировини, 12 збирачів вживаних речей, 3 продавці речей зі смітника.
  • Проведено 16 глибинних інтерв’ю з зацікавленими сторонами: міськими посадовцями сфери управління відходами, соціальної сфери, головами ОСББ, прибиральниками управлінських компаній, менеджерами пунктів прийому вторсировини, представниками компаній, що займаються вивезенням відходів, громадськими організаціями, експертами національного рівня, істориками, мистецтвознавцями. Їх думки дали змогу скласти картину про їх ставлення та розуміння групи неформальних збирачів вторсировини у Львові.
  • Проведено 5 етнографічних досліджень з фото- та відеографією типового робочого дня НЗВ.

Опрацювання  та аналіз опитника НЗВ здійснювала дослідницька агенція Fama.

ЗВІТ З РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ НЗВ від FAMA

Ці дані стали основою для побудови цілісної картини про групу НЗВ Львівської МТГ.

Отримано дані про статеву, вікову, соціальну та економічну приналежність НЗВ та типи ресурсоцінних відходів, які вони вибирають.

Було ідентифіковано типові групи НЗВ та які ресурсоцінні відходи вони збирають, куди здають і скільки на цьому заробляють.

Відповіді про те, в які пункти прийому вторинної сировини вони її несуть стали основою для актуальної мапи пунктів прийому вторинної сировини Львівської МТГ.

Проаналізовано глибинні інтерв’ю стейкхолдерів, розроблені рекомендації органам місцевого самоврядування та рекомендації до подальших досліджень.

Світовий досвід

У ході реалізації цього проєкту ми зібрали та проаналізували інформацію про НЗВ у інших країнах і представили її під час публічного обговорення результатів.

Презентація доступна до перегляду: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРО СВІТОВИЙ ДОСВІД

Міжнародна комунікація 

Попередні результати дослідження були представлені на вебінарі «Waste pickers within Europe», який організовувала організація  Break Free From Plastic та у круглому столі «Between circularity and environmental justice», який був організований The European Environmental  Bureau.

Фотовиставка

Дані та фотоматеріали, отримані в результаті дослідження, також були презентовані громадськості та пресі у форматі публічної фотовиставки «Збирачі». Експозиція тривала у березні 2023 року у приміщенні Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Р. Іваничука (пл. Ринок, 9).

Фотовиставка “Збирачі”

ПРЕЗЕНТАЦІЯ МАКЕТІВ ФОТОВИСТАВКИ “ЗБИРАЧІ”

Про фотовиставку у ЗМІ:

Видання “Рубрика”
Газета “Високий замок”
Газета “Ратуша”
Онлайн видання “У місті”
Онлайн видання “4 студія”

Документальний фільм

Відеоматеріал, який був відзнятий в ході етнографічного дослідження та результати дослідження стали основою для документального фільму “Збирачі”. Його реліз відбувся у Міжнародний день “Нуль відходів”.

Фільм доступний до перегляду на Youtube-каналах Zero Waste Lviv та медіа-хабу “Твоє місто”.

Публічне обговорення 

Презентація результатів дослідження та публічне обговорення рекомендацій щодо інтеграції неформальних збирачів відходів у систему управління відходами відбулась у квітні у Львівській міській раді. Були присутні представники Департаменту економічного розвитку, Управління з питань поводження з відходами, ЛКП “Зелене місто”, представники районних адміністрацій, державної екологічної інспекції у Львівській області, компаній-перевізників відходів, заготівельників, МБО «Екологія-Право-Людина», збирачі антикваріату та вживаних речей.

Велася відкрита онлайн трансляція події. Запис доступний до перегляду на Youtube-каналі Zero Waste Lviv та на сторінці у Facebook.

Рекомендації органам місцевого самоврядування

  • Продовжити цей пілотний проєкт і провести більш репрезентативне дослідження, враховуючи зміни у Львівській ТГ, що зумовлені війною.
  • Щоб запобігти нищенню контейнерних майданчиків – обладнати їхні зовнішні частини полицями і гачками для вживаних речей і вторсировини, а також інформаційними стендами, заохочувати мешканців збирати окремо і залишати біля контейнерів ресурсоцінні відходи.
  • Розвивати мережі контейнерів збору вживаних речей від різних організацій, ремонтних та реставраційних майстерень і сформувати та оновлювати мапу їхнього розміщення, розробити концепцію розвитку «блошиних» ринків у Львові, де мешканці можуть продавати вживані речі.
  • Підтримувати та розвивати пункти прийому ресурсоцінних відходів різної форми власності та нанести їх на єдину мапу з регулярним оновленням.
  • За умов отримання пропозиції щодо працевлаштування від держави у сфері сортування відходів, 53% опитаних погодились би. Тож серед рекомендацій запропоновано розглянути можливість залучення збирачів до роботи на сміттєпереробному комплексі сортувальниками, у пунктах прийому сортувальниками та вантажниками, доглядачами контейнерних майданчиків, прибиральниками, у ремонтні майстерні, оцінщиками предметів старовини та вживаних речей, залучати через благодійні та громадські організації на волонтерських засадах в обмін на їжу та послуги, залучати в ОСББ для збору ресурсоцінних відходів, а також надавати їм консультаційний та юридичний супровід щодо працевлаштування.
  • Важливо налагодити взаємодію між ЛМР та пунктами прийому ресурсоцінних відходів, громадськими організаціями та благодійними фондами, бізнесом, сферами управління відходів, соціального захисту, збереження культурної спадщини в межах ЛМР, між мешканцями та збирачами.

РЕКОМЕНДАЦІЇ за результатами дослідження