EN
З ініціативи ГО «Нуль відходів Львів» відбулося публічне обговорення рекомендацій щодо інтеграції неформальних збирачів відходів у систему управління відходами. Рекомендації сформовано за результатами проведеного організацією дослідження-розвідки складу та ролі групи неформальних збирачів вторсировини в управлінні відходами міста Львова.
У заході взяли участь представники управління поводження з відходами ЛМР, департаменту економічного розвитку ЛМР, райадміністрацій ЛМР, державної екологічної інспекції у Львівській області, ЛКП «Зелене місто», представники компаній-перевізників, заготівельників, МБО «Екологія- Право-Людина» та громадськості.
Виконавча директорка Ірина Миронова розповіла про методи проведеного дослідження, серед яких опитування збирачів, глибинні інтерв’ю зі стейкхолдерами, етнографічне дослідження збирачів, аналіз міжнародного досвіду, аналіз записів з камери спостереження і презентувала отримані результати.
«Для привернення уваги до цієї теми ми також організували фотовиставку з отриманими даними, її експонували у волонтерському центрі та підготували фільм «Збирачі», що доступний до перегляду на нашому ютуб-каналі. Нагадаю, що мета проведеного дослідження – привернути суспільну увагу, увагу місцевої влади та стейкхолдерів системи управління відходами до потреби випрацювати політику на основі даних, що враховуватиме роль та інтереси неформальних збирачів вторинної сировини при реформі системи управління відходами, що триває в Україні», – прокоментувала Ірина Миронова.
Аналітикиня організації Любов Бокало презентувала іноземний досвід залучення неформальних збирачів відходів у систему управління відходами і розповіла про можливі сценарії взаємодії влади та неформального сектору.
«У світі від 19 до 24 млн неофіційних робітників, з яких 80% залучені у поводженні з відходами на всіх етапах: збирання, транспортування, зберігання або переробка», – розповіла Любов Бокало.
Серед основних рекомендацій дослідників:
Продовжити цей пілотний проєкт і провести більш репрезентативне дослідження, враховуючи зміни у Львівській ТГ, що зумовлені війною.
Щоб запобігти нищенню контейнерних майданчиків – обладнати їхні зовнішні частини полицями і гачками для вживаних речей і вторсировини, а також інформаційними стендами, заохочувати мешканців збирати окремо і залишати біля контейнерів ресурсоцінні відходи.
Розвивати мережі контейнерів збору вживаних речей від різних організацій, ремонтних та реставраційних майстерень і сформувати та оновлювати мапу їхнього розміщення, розробити концепцію розвитку «блошиних» ринків у Львові, де мешканці можуть продавати вживані речі.
Підтримувати та розвивати пункти прийому ресурсоцінних відходів різної форми власності та нанести їх на єдину мапу з регулярним оновленням.
За умов отримання пропозиції щодо працевлаштування від держави у сфері сортування відходів, 53% опитаних погодились би. Тож серед рекомендацій запропоновано розглянути можливість залучення збирачів до роботи на сміттєпереробному комплексі сортувальниками, у пунктах прийому сортувальниками та вантажниками, доглядачами контейнерних майданчиків, прибиральниками, у ремонтні майстерні, оцінщиками предметів старовини та вживаних речей, залучати через благодійні та громадські організації на волонтерських засадах в обмін на їжу та послуги, залучати в ОСББ для збору ресурсоцінних відходів, а також надавати їм консультаційний та юридичний супровід щодо працевлаштування.
Важливо налагодити взаємодію між ЛМР та пунктами прийому ресурсоцінних відходів, громадськими організаціями та благодійними фондами, бізнесом, сферами управління відходів, соціального захисту, збереження культурної спадщини в межах ЛМР, між мешканцями та збирачами.
Цей дослідницький проєкт-розвідка відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та уряду Швеції в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU).
