EN
З 1 січня 2023 року остаточно набирає чинності Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Він наближає українське законодавство до європейських норм (базується на Директиві 2015/720 «про зменшення споживання легких пластикових пакетів», що вносить зміни у Директиву 94/62 «про упаковку та відходи упаковки»); сприяє модернізації технологічних процесів виробництва, покращенню екологічного стану в Україні, зменшенню частки відходів, які не переробляються.
Що це означає для покупців?
З нового року в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг забороняється використання (!) усіх надтонких пакетів, у тому числі для пакування льоду, сипучих продуктів, м’яса, свіжої риби. Такі пакети мають повністю зникнути з торгових точок. Альтернативою їм мають стати біорозкладні. Безкоштовних кульочків не буде жодних. Тому, вирушаючи у магазин, рекомендуємо брати свою тару і паковання: багаторазові торбинки, шопери, контейнери і лотки.
У продажі залишаться пакети багаторазового використання товщиною понад 50 мкм. До речі, їх, як і надтонкі можна здавати на переробку.
Кого штрафують? Чия відповідальність?
Відповідальність за нерозповсюдження надтонких пакетів несуть продавці і власники торгових точок. Якщо покупець прийде зі своїм пакетом, то пакування у нього не накладає відповідальності на магазині. А от якщо продавець запакує товар у не біорозкладний пакет – йому загрожує покарання.
За порушення норм цього Закону Держпродспоживслужба застосовує до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські штрафи:
Розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг карається штрафом від 8,5 тис грн до 17 тис грн, при повторному порушенні – від 17 тис грн до 34 тис грн.
За безоплатне розповсюдження пластикових пакетів штраф становитиме від 1,7 тис грн до 3,4 тис грн, а при повторному порушенні – до 8,5 тис грн.
Хто контролює?
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснюється Держпродспоживслужбою.
Контролювати дотримання вимог буде непросто, особливо в маленьких закладах та торгових точках. Але покупці можуть долучатися до процесу, нагадуючи продавцям про відповідальність і покарання.
Громадяни матимуть право ініціювати позапланові перевірки. Вони зможуть зателефонувати на гарячу лінію, написати звичайного чи електронного листа, заповнити форму на сайті служби.
Що робити з тими пакетами, які вже придбані?
Чисті можна здавати на переробку. Або використовувати, поки вони є, і поступово переходити на біорозкладні, паперові чи інші види паковання.
Які альтернативи?
Тішимося, що на сьогодні у кожній торговій мережі є великий вибір багаторазових торбинок різної місткості. Ще кілька років тому це було рідкістю. Збільшується кількість і споживачів, і виробників такої продукції.
У більшості супермаркетів уже можна купити їжу у власний контейнер чи лоток, а раніше продавці вороже ставилися до такої ідеї. Магазини тепер самі заохочують такий підхід.
До речі, завдяки вчасному впровадженню zero waste ініціатив, навіть у час ковіду вдалося уникнути псування і викидання великої кількості продуктів. За інформацією одного з керівників національної рітейл мережі, вони вчасно відмінили у своїх магазинах рішення про обов’язкове пакування овочів і фруктів у пластикові пакети. Тож вдалося уникнути марнування великої кількості продуктів.
Яка роль Zero Waste Lviv у цьому процесі?
ГО «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv) була одним з ініціаторів відмови від пластикових пакетів.
Ми завжди звертали увагу на проблему використання одноразового пластику, включаючи пакети, і пропонували альтернативи. Львів показував приклад у цій сфері ще задовго до прийняття закону про обмеження обігу пластикових пакетів у червні 2021 року.
Все починалося 2018 року. У складі робочої групи ми допомагали розробити Рішення виконавчого комітету ЛМР про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах м. Львова.
На рівні муніципалітету перші провели велику кампанію з супермаркетами і розробили для них рекомендації, як зменшити кількість пластику. Разом із Львівводоканалом зробили відеосюжети для місцевих новин про шкоду, яку наносять пакети міській інфраструктурі, адже вони забивають каналізацію.
У 2018 році було прийнято рішення про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах м. Львова. Наступного року широкого розголосу набула кампанія «Без поліетилену», яку Zero Waste Lviv провели у співпраці із Львівською міською радою та низкою торговельних мереж. Цю кампанію підтримало Міністерство екології, і з цієї нагоди до Львова завітав тодішній міністр Остап Семерак. Згодом вона набула національного масштабу – «Без поліетилену» стала всеукраїнською кампанією.
А через те, що у Львові працює перша в Україні муніципальна компостувальна станція, рішення про обмеження пластикових пакетів та перехід на біорозкладні є дуже важливим для міста. Адже наявність біорозкладних пакетів спрощує роздільний збір органічних відходів. Їхнє поширення істотно спростить запровадження такої практики і в інших містах і буде стимулом до будівництва компостувальних станцій.
Чим небезпечні кульочки? У чому їхня загроза і небезпека?
Надлегкі пакети дуже швидко стають відходами. Їх використовують один раз, а далі вони легко потрапляють у довкілля. Вітер розносить викинуті пакети, вони застрягають на гіллі дерев, забивають каналізаційні стоки.
Розкладаються пластикові пакети від 100 до 1000 років. Коли пластик починає розпадатися, мікрочастинки просочуються в ґрунт і несуть отруту для рослин.
Крім шкоди, яку вони завдають довкіллю, важливо знати, що обираючи одноразовий пластик (а поліетилен – найпоширеніша модифікація пластика, його отримують із нафти), ми фінансово підтримуємо економіку росії як основного світового постачальника нафти і газу.
Чим корисне впровадження біорозкладних пакетів?
Такі пакети можна використовувати для збору органічних відходів. Вони піддаються компостуванню. Це полегшить роботу працівникам компостувальної станції і, сподіваємося, заохочуватиме ще більше містян долучатися до роздільного збору органіки.
За інформацією технолога міської компостувальної станції Мирослави Білокур, львівʼяни уже сортують органіку і викидають її у спеціальні баки у біорозкладних пакетах. Цих пакетів, звичайно, ще мало, але розуміємо, що з нового року буде більше. Біорозкладні пакети вже тестували на станції, вони перетворюються на компост разом із рештками їжі, тоді як пластикові в кінці процесу відсіюються на спеціальному ситі. З часом їх буде все менше, бо припиняється їх продаж.
Роздільний збір органіки у великих містах практично неможливий без біорозкладних пакетів. Досвід Європи показує, що такі пакети значно спрощують процес та дозволяють залучити більше мешканців до сортування.
Органічні відходи, які потрапляють на полігон, теж мають глобальний негативний вплив і є чинником зміни клімату, адже на сміттєзвалища припадає 20% світових викидів метану, більш небезпечного парникового газу, ніж CO2. Тоді як роздільний збір і компостування є ефективним інструментом зменшення викидів парникових газів. Більше про успішний приклад Львова у цій сфері ТУТ.
Нагадаємо, що Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» від 1 червня 2021р. мав поетапне впровадження:
- 10 грудня 2021 року. З цієї дати в усіх магазинах, на ринках, кафе та ресторанах, відповідно до чинного закону, заборонено безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів.
- З 10 березня 2022 року набула чинності заборона на використання в торгівлі тонких (товщина стінок 15-50 мікрометрів), оксорозкладних (містять добавки, завдяки яким швидше розпадаються на мікропластик) та надтонких пластикових пакетів, окрім у якості первинного паковання.
- З 1 січня 2023 року в Україні залишаться лише біорозкладні пакети. Усі інші пластикові пакети будуть заборонені.
Ця адвокаційна кампанія реалізовується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
