EN
З 1 січня 2023 року остаточно набирає чинності Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Відтак в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг забороняється розповсюдження усіх надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів, у тому числі для пакування льоду, сипучих продуктів, м’яса, свіжої риби. Такі пакети мають повністю зникнути з торгових точок. Альтернативою їм мають стати біорозкладні, паперові чи пластикові пакети товщиною понад 50 мкм.
Оскільки у Львові працює перша в Україні муніципальна компостувальна станція, рішення про обмеження пластикових пакетів та перехід на біорозкладні є дуже важливим для міста.
«Біорозкладні пакети можна використовувати для збору органічних відходів. Вони піддаються компостуванню. Тому наявність біорозкладних пакетів не лише спростить роздільний збір органічних відходів і, сподіваємося, заохочуватиме ще більше містян долучатися до роздільного збору органіки. Крім того, поширення біорозкладних пакетів істотно спростить запровадження такої практики і в інших містах і буде стимулом до будівництва компостувальних станцій в Україні», – розповіла Ірина Миронова, виконавча директорка ГО «Нуль відходів Львів».
ГО «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv) була одним з ініціаторів відмови від пластикових пакетів. Організація завжди звертала увагу на проблему використання одноразового пластику, зокрема одноразових пакетів, і пропонувала альтернативи. Львів показував приклад у цій сфері ще задовго до прийняття закону про обмеження обігу пластикових пакетів у червні 2021 року.
«Ще 2018 року у складі робочої групи ми допомагали розробити Рішення виконавчого комітету ЛМР про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах м. Львова.
А вже наступного року розробили для торгових мереж рекомендації, як зменшити кількість пластику, й провели міську кампанію «Без поліетилену» у співпраці із Львівською міською радою та низкою торговельних мереж. Згодом вона набула національного масштабу – «Без поліетилену» стала всеукраїнською кампанією, яка продемонструвала готовність як торгових мереж, так і громадян відмовитись від одноразових пластикових пакетів», – прокоментувала Ірина Миронова.
Крім шкоди, яку надлегкі пакети завдають довкіллю (викинуті пакети розносить вітер, вони застрягають на гіллі дерев, забивають каналізаційні стоки), є ще й інша сторона. Обираючи одноразовий пластик (а поліетилен – найпоширеніша модифікація пластика, його отримують із нафтопродуктів), ми фінансово підтримуємо економіку росії як основного світового постачальника нафти і газу.
Органічні відходи, які потрапляють на полігон, теж мають глобальний негативний вплив і є чинником зміни клімату, адже на сміттєзвалища припадає 20% світових викидів метану, більш небезпечного парникового газу, ніж CO2. Тоді як роздільний збір і компостування є ефективним інструментом зменшення викидів парникових газів. Більше про успішний приклад Львова у цій сфері ТУТ.
Зазначимо, що крім біорозкладних альтернативами пластиковим пакетам також можуть бути багаторазові торбинки, а готову їжу зручно купувати у власні контейнери чи лотки.
Відповіді на найтиповіші запитання, що стосуються цього закону, читайте у нашому БЛОЗІ.
Нагадаємо, що Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» від 1 червня 2021р. мав поетапне впровадження:
- 10 грудня 2021 року. З цієї дати в усіх магазинах, на ринках, кафе та ресторанах, відповідно до чинного закону, заборонено безкоштовне використання пластикових пакетів.
- З 10 березня 2022 року набула чинності заборона на використання в торгівлі тонких (товщина стінок 15-50 мікрометрів), оксорозкладних (містять добавки, завдяки яким швидше розпадаються на мікропластик) та надтонких пластикових пакетів, окрім у якості первинного паковання.
- З 1 січня 2023 року в Україні залишаться лише біорозкладні пакети. Усі інші пластикові пакети будуть заборонені.
Ця адвокаційна кампанія реалізовується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
