EN
24-25 травня Екологічна Ініціатива фонду «Відродження» (EPAIU) провела свою пʼяту, щорічну конференцію. Дводенне обговорення було присвячене реформі управління відходами. Левова частка доповідей учасників і дискусій стосувались реформи управління відходами у контексті відновлення та євроінтеграції – процесів, які варто планувати заздалегідь, і діяти вже зараз. Не оминули увагою й відходів, які продукує повномасштабна війна, а також що в цих умовах можуть робити громадські організації.
Конференція пройшла за фінансової підтримки Швеції, за сприяння якої фонд «Відродження» уже впродовж пʼяти років впроваджує Екологічну Ініціативу EPAIU, спрямовану на розвиток громадських організацій, які працюють в екологічній сфері.
Співорганізатор заходу – ГО «Нуль відходів Львів», яка входить до інституційної когорти Ініціативи EPAIU та має багаторічний досвід роботи й експертизу в темі управління відходами.
Впродовж двох днів екологи, громадськість, бізнес та влада дискутували та шукали оптимальні рішення для нашої країни у сфері, яка лише на перший погляд здається другорядною під час війни. Проте якщо “копнути глибше”, можна побачити, що тема відходів стосується як стратегічних процесів відновлення України під час і після війни, так і побутових проблем на рівні громад. А складний і жорстокий період війни є водночас періодом змін і надій. Надій на європейське майбутнє України у європейській спільноті. І цьому передують реформи, зокрема системи управління відходами.
До обговорення долучились представники й представниці десятків організацій, що займаються природоохоронною діяльністю, адвокатують сталі та «зелені» рішення, досліджують довкіллєві проблеми та шукають практичні способи їх вирішення. Серед них – грантери Екологічної Ініціативи фонду «Відродження», а також партнери з інших напрямів його роботи: розвитку аналітичних центрів, територіальних громад та впровадження євроінтеграційних політик в Україні. Були також і представники місцевої влади та Міндовкілля, адже діалог з безпосередніми виконавцями плану відновлення України важливий на усіх його етапах. Цікавим був іноземний досвід і успішні практики, якими поділилися експерти з інших країн Європи, зокрема Швеції, Італії та мереж Zero Waste Europe та Global Allience for Incineration Alternatives.
Повний запис двох днів конференції можна переглянути на сторінках фонду “Відродження” та “Нуль відходів Львів”, або на сторінці події у Фейсбук.
Переглянути запис. Перший день конференції
Переглянути запис. Другий день конференції
Хоча війна і змістила акценти з екологічних реформ, їй не вдалося відтягти увагу від довкілля як такого. Стійкістю і екологічною відданістю українців можна пишатися і захоплюватися. Наприклад, щоб взяти участь у панельній дискусії «Відходи війни: що робити?» один із учасників – Максим Бубруєнко з ТзОВ «Екологічні інвестиції», під’єднався до трансляції прямо з фронту, адже зараз він захищає нашу державу у складі ЗСУ. Виступ Миколи Ваврищука, заступника міського голови Хмельницької міської ради супроводжувало оповіщення про повітряну тривогу у його місті… Але це – реалії у яких ми живемо, і попри все збираємось разом, аби планувати людиноцентричне й орієнтоване на довкілля відновлення та реформи.
Стан довкілля сьогодні, як ніколи, на часі, й еко-громадськість може багато. Росіяни знищують не лише наші домівки, але й цілі екосистеми та заповідні зони. Руйнівна сила російської агресії загрожує нашим життям зараз і нашому майбутньому, тому що наслідки екологічних злочинів росії Україна та світ відчуватимуть і після перемоги. На щастя, і держава і громадянське суспільство України уже реагують на потенційну загрозу – моніторять ситуацію, оцінюють можливі наслідки, планують подальші дії.
Тож значне місце в обговореннях ми виділили питанням ролі громадських еко-організацій у системі менеджменту відходів, причому як у hard impact сенсі (вплив на формування законодавчої та регуляторної бази), так і у soft impact – зміні ставлення пересічних громадян, зміні ситуації на «низовому рівні» через впровадження драйвових моделей практик, які апробують і впроваджують громадські організації. Реформи важливі й зміни відбудуться, коли ми позбудемося архаїчної економіки, а часом навіть способу життя.
Зі вступними промовами виступили Олександр Сушко, виконавчий директор фонду «Відродження» та Марія Ліндґрен-Салтанова, заступниця Голови місії Посольство Швеції в Україні.
«Війна триває, і ми не знаємо її остаточної ціни. Але ми точно знаємо – після перемоги Україна має стати іншою. Європейська інтеграція дає низку шансів модернізувати Україну, використовуючи найкращі практики, апробовані в інших країнах», – сказав Олександр Сушко.
Він також відзначив, що хоч тема управління відходами є, начебто, технократичною сферою, вона істотно впливає на життя людей: “Не даремно зараз так багато розмов про засмічення планети – вчені уже давно сигналізують про перевантаження планети відходами. Європейський Союз має достатньо просунуті стандарти управління відходами, а Україна має час і можливість залучити його допомогу, аби спиратись на перевірені рішення і технології. Не зважаючи на драматичність моменту, в якому ми знаходимось, є усвідомлення – нам нема куди відкладати. Відповідати на питання “якою буде Україна?” і “яким буде відновлення усієї країни?” потрібно вже зараз».
Марія Ліндґрен-Салтанова відзначила, що підтримка України Швецією в сфері захисту довкілля була і залишається сталою. І не лише тому, що весь світ підтримує Україну. Те, що ми робимо тут, важливо і самому Європейському Союзу:
“Кліматична нейтральність і робота над скороченням відходів, підтримка впровадження принципів циркулярної економіки та тривалої сталості процесів – є одним з пріоритетних напрямків ЄС. Тому ця конференція відбувається в дуже доречний час. Україна працює над реформами – є політична воля, є поштовх – і це важливо в контексті поточних намагань” – зауважила вона.
Тематична частина конференції розпочалася панеллю «Реформа управління відходами в Україні у контексті відновлення і Європейського зеленого курсу». Модерувала її менеджерка фонду “Відродження” Оксана Дащаківська. Про хід реформи і готовність до вступу в дію закону про управління відходами та відповідність контексту відновлення України розповів Роман Філоненко (Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів).
«В Україні триває реформа управління відходами. Дуже важливо, щоб громадянське суспільство було активно включене у процес. З одного боку саме представники громадянського суспільства безпосередньо взаємодіють з громадами, допомагають пояснювати людям, що відбувається, досліджують та пілотують ті чи інші способи належного управління відходами. З іншого – вони є тими, хто відстоює саме інтереси збереження та захисту довкілля. Вони мають досвід і контакти з колегами з європейських організацій і можуть активно впроваджувати їхній досвід, залучати експертизу та ресурси», – прокоментувала Ірина Миронова, виконавча директорка ГО «Нуль відходів Львів».
Кейси Швеції – країни, яка досягла неабияких результатів у сфері управління відходами, презентував Вейне Віквіст зі Шведської асоціації поводження з відходами, екс-керівник сміттєпереробного підприємства у місті Мальме.
На його думку, рушійними силами системи управління відходами є технології для глибинної переробки відходів задля повторного використання, правила, закони, норми, які приймаються на усіх рівнях управління і найважливіше – прийняття мешканцями. Важливими є і податкові стимули. Цікаво, що у Швеції є муніципальні коучі з питань профілактики, запобігання утворенню відходів. На державному рівні впроваджена національна система маркування відходів. Для збільшення відсотку рециклінгу функціонує система депозитно-зворотної тари. Збір пластикового пакування становить 53%. Для переробки текстилю збудовано новий сортувальний комплекс у місті Мальме. Нова система отримання енергії з відходів – біовугілля. У Швеції функціонує таких 2 комплекси. Завдяки цій технології зменшуються викиди СО2. Впродовж останніх років ми бачимо що традиційні системи отримання енергії з відходів шляхом спалювання (для відходів які не варто або не можна повторно використовувати чи переробляти) є все менше популярними. Зазначимо, що Швеція підтримує Україну на шляху покращення управління відходами та надає підтримку уряду в цій сфері.
Ензо Фавойно, науковий директор Zero Waste Europe розповів чому підхід zero waste міст (міста нуль відходів) є ключовим в належній реформі управління відходами. Він нагадав, що європейська амбітна ціль до 2035 року досягнути матеріального рециклінгу відходів на рівні 65%. А також до 70-80% роздільного збору відходів. Тисячі муніципалітетів Італії уже досягли цього показника. Розповів про роботу zero waste в операційному аспекті та найефективніший підхід до оплати послуг з управління відходами «плати за те, що викидаєш».
«Наша спільна глобальна ціль – мінімізувати залишкові відходи. Важливим є роздільний збір органіки, адже вона має вагомий вплив на підвищення відсотку відходів, які переробляються, а також на зміну клімату. І це те, що потрібно і можна робити навіть у великих містах. На прикладі Мілану, 87% органіки (харчових залишків) потрапляють на компостування. Культурних бар’єрів для сортування, роздільного збору не існує. Якщо є правильна комунікація і налагоджений процес, то все вдається. До прикладу, після повномасштабного вторгнення в Україну кількість українців, які живуть у Мілані, збільшилася вдвічі, до 20 000 осіб. І всі вони швидко навчилися правильно сортувати відходи. Налагоджена система стимулює поведінкові зміни», – наголосив Ензо Фавойно.
Про діяльність ГО «Нуль відходів Львів» допомогти муніципалітету Львова впровадити застосування інструментів на шляху до статусу zero waste міста розповіла виконавча директорка організації Ірина Миронова. «Представлені кейси Швеції та Італії для України можуть бути за зразок. Управління відходами, це не лише про сортування. Це про все: про наше ставлення до щоденного життя, звичок, наслідків, майбутнього», – зауважила вона.
«Нам усім потрібно багато працювати над рамковими угодами до законодавства щодо утилізації відходів, відходів поведінки, управління відходами на національному рівні. Хотілося б щоб ми, як громадянське суспільство, не забували, що багато залишається до вирішення на рівні громади. На жаль, багато ще проблем попереду, після завершення війни. Мене вражає глибина і експертиза, якої ми вже набуваємо у цих темах. Це може бути умовами до появи пілотів, інноваційних рішень якими ми будемо готові ділитися», – резюмувала дискусію Оксана Дащаківська.
Питаннями до обговорення у панелі «Галузеві закони у сфері управління відходами» були огляд законодавства: законопроєкти про відходи упаковки, обмеження обігу виробів з одноразового пластику, закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території України; ключовий інструмент політик – розширена відповідальність виробника і те, як забезпечити реалізацію на місцях; взаємодія органів влади, бізнесу, та громади; легалізація неформальних збирачів відходів у системі.
«На даний момент відходи в Україні перебувають поза контролем. Скільки їх утворюється? Скільки обробляється? Ми не маємо точних даних. Рамковий закон визначає ієрархію управління відходами, як основний принцип державної політики», – зауважила Тетяна Тевкун, менеджерка реформи управління відходами з команди підтримки реформ при Міндовкіллі.
Микола Ваврищук, Заступник міського голови Хмельницька, додав, що реформи неможливі без відповідальних мотивованих людей на місцях. І вони є. І їхня мотивація не гроші, а інвестиції у майбутнє, у чисте довкілля.
Любов Бокало, аналітикиня ГО «Нуль відходів Львів», поділилася результатами проведеного організацією дослідження складу та ролі групи неформальних збирачів вторсировини в управлінні відходами міста. Його метою було привернути суспільну увагу та увагу місцевої влади та стейкхолдерів системи управління відходами до потреби випрацювати політику на основі даних, що враховуватиме роль та інтереси цих людей при реформі системи управління відходами.
Модераторка цієї панелі Наталя Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля») зауважила, що попереду багато роботи на різних рівнях: політики, законодавства, практичної імплементації. «Ми почули багато прикладів активності громадських організацій, активістів, і це надихає. Але нам треба на рівні законодавства зафіксувати усі ці речі, закріпити відповідальність, закласти у законах усі важливі деталі. Тому дуже важливо чути громади, міста. Залишається великий пласт роботи із мешканцями, громадянами. І це в силах громадських організацій з ними працювати, вчити, переконати», – додала вона.
Про те, як громадські організації впроваджують практики поводження з відходами у своїх громадах і що роблять для заохочення еко-навичок у місцевих мешканців, зокрема у молоді розповіли Тетяна Жавжарова (ГО «Екосенс», м. Запоріжжя), Наталя Стародубець (ГО «Бери і Слав», м. Берислав – м. Дрогобич), Іван Калоша (ГО «Запоріжжя без сміття», м. Запоріжжя), Олена Савченко (ГО «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу», м. Краматорськ – м. Івано-Франківськ). Сміття може бути корисним і з нього можна робити як цікаві артоб’єкт, так і прикладні речі.
«Екологічно успішна Україна в майбутньому – це синергія законотворців, які продукують закони, експертів, виконавчої влади і громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють на місцях, у громадах. Не треба знецінювати чи недооцінювати їхній вклад, якщо вони працюють у невеликих за чисельністю громадах. Всі разом ми робимо дуже важливу справу. І ця синергія допоможе нам усім», – зауважив Сергій Пронкін, керівник ГО «Нова Дружківка», модератор цієї панелі.
Багато уваги ми приділили і темі «Відходи війни: практики громадських організацій у вирішенні проблеми». Мова йшла про відходи руйнування та переробку відходів у воєнний та поствоєнний час, азбест, воєнні відходи.
«Виклик, з яким зіткнулися тилові міста – відходи гуманітарної допомоги, зокрема лікарських засобів. Хвилі допомоги перетворилися на океани пластикового сміття. Потрібно було миттєво шукати і екологічні, і економічно доцільні рішення, як, наприклад, багаторазові гастроємності для доставки їжі замість одноразового паковання, зворотний посуд і тару, замість одноразових, посудомийні машини для закладів, які готували їжу для ВПО. Питання з утилізацією непридатних медикаментів актуальне дотепер, у гуманітарних штабах їх чимало», – розповіла Надія Кугук, менеджерка з комунікацій ГО «Нуль відходів Львів», представляючи реалізовані кейси організації. Досвідом також поділилися Анна Амбросова (ГС «Досить труїти Кривий Ріг», м. Кривий Ріг), Вікторія Шимон (Компанія «Нео-Еко», м. Київ), Крістіна Брігіда (ГО Суспільний проект «Еколтава», м. Полтава), Максим Бубруєнко (ТзОВ «Екологічні ініціативи», військовий), Денис Павловський (ГО «Агенція з хімічної безпеки»). Денис Павловський зокрема розповів про шкоду азбесту, що повсюдно використовувався під час будівництва в СРСР, і зараз розкиданий внаслідок руйнувань будівель.
Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду «Відродження», підсумував цю панель так: “Війна нас змушує переосмислювати окремі моменти, над якими раніше не замислювалися чи не звертали на них уваги. Це нас підштовхує, щоб у процесі нашої перебудови, оновлення нашого життя, зміні того, що зазнало руйнувань, ми по-іншому підходили до вирішення цих проблем і діяли екологічно.” Як саме? Олексій запропонував такі рішення – розробити загальні правила, принципи і маркування відходів. “На жаль, ми ще не дійшли до того, щоб незалежно від місця нашого фізичного проживання, перебування в межах України ми себе однаково поводили, мали однакові правила, підходи, як у Швеції. Треба багато і довго працювати, щоб виробити однаковий стиль, підхід, розуміння для всієї країни. Приємно, що у нас починають з’являтися міжнародні компанії, які готові працювати з цими специфічними складними відходами, які утворюються в процесі війни. В перші місяці війни ми мало чули і знали, що є такі практики, і тоді системного підходу не було. Тепер він налагоджується” – вважає Олексій Орловський.
Ірина Миронова з ГО «Нуль відходів Львів» зауважила таке: «Управління відходами – це завжди актуальна тема. У часі війни – це критичний сервіс для приймаючих громад, де кількість мешканців миттєво збільшується. Відповідно генерується набагато більше відходів, які потрібно утилізувати. Ті міста, які мали кращі системи управління відходами легше справилися з таким навантаженням.
На жаль, однією з ознак існування цивілізації є продукування відходів. І наше завдання, щоб у майбутньому археологи не знаходили їх аж занадто багато. Є багато європейського, світового досвіду. Його треба вивчати, застосовувати, локально адаптовуватися. Хоча шлях цей не простий, ми бачимо куди рухатися далі».
Про ланцюжок органічних відходів – виробництво біогазу – компостування – добриво для сільського господарства, біогаз та метан з органічних відходів як важливе джерело відновлювальних джерел енергії розповіли Альберто Конфалонері (Italian Composting Association) та Яміт Нафталі (Home Biogas). Пан Альберто зауважив, що впродовж року в Італії збирають 7 млн тонн біовідходів. З них 300 000 тон такі, що піддаються домашньому компостуванню. Компост – основний продукт цього процесу. Законодавство Італії підтримує домашнє компостування і це має економічні переваги для мешканців.
Дискусію про децентралізоване і централізоване компостування органічних відходів, практики в громадах, рекультивацію полігонів, зменшення відходів і управління органічними відходами продовжили Анна Прокаєва (ГО «Центр громадських та медійних ініціатив», м. Люботин), Наталя Сеник (ЛКП «Зелене місто», м. Львів), Микола Шлапак, експерт з питань зміни клімату.
Від Zero Waste до Zero Emissions: звіту Global Alliance for Inceneration Alternatives (GAIA) та як підхід Zero waste місто – допомагає зменшити викиди парникових газів та сприяти адаптації до зміни клімату розповіла Маріелла Вілейла, директор з питань зміни клімату GAIA. До звіту увійшов і КЕЙС ЛЬВОВА, який представила співавторка звіту Ірина Миронова.
Також експерти спілкувалися про глобальну ініціативу щодо скорочення викидів метану та національний план дій щодо викиду метану з полігонів ТПВ та відходів сільського господарства. Зокрема про державну стратегію і заходи щодо зменшення викидів метану розповів Олександр Артеменко, заступник директора Департаменту, начальник Управління кліматичної політики Департаменту запобігання промислового забруднення та кліматичної політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Ольга Лящук з ГО «Екоклуб» (м. Рівне) поділилася досвідом які інструменти та механізми є в громад для того, щоб працювати у секторі відходів і мати вплив на його розвиток.
«На шляху до європейської інтеграції і у процесі відновлення України нас чекає дуже багато роботи і ця робота має бути синергетичною. Ми повинні об’єднувати зусилля задля зміцнення і підсилення одне одного. Конференція – це майданчик для спілкування, обміну досвідом, спільної роботи і вирішення завдань», – зауважила Тетяна Кухаренко, керівниця Екологічної ініціативи EPAIU фонду «Відродження».
***
Крім дискусій учасники конференції відвідали експериментальний компостувальний майданчик у Бориславі – це пілотний проєкт для вирішення питань поводження з зеленими відходами цього міста.
Бюджет компостувального майданчика – 100 000 грн. Залізобетонна конструкція ізольована поліетиленом. Загальний об’єм – 25 м куб, глибина – метр. Працює він з жовтня, тож готовий природним чином компост буде доступним через два роки. Періодично масу перемішує мінітрактор, він згодом зможе вибирати компост.
Суть експерименту у тому, щоб показати бориславцям (населення міста – 30 000 осіб) як можна з користю працювати з органікою. Для цього провели інформаційну кампанію серед мешканців району, що можна туди викидати і як поводитися не варто. Якщо експеримент буде успішним, місцева влада хоче поширити цей досвід на всю громаду.
***
Локація, що може бути прикладом того, як можна ефективно впроваджувати довкіллєвоорієнтовані зміни вже зараз – полігоні ТПВ у м. Стрий, яким управляє компанія «ГрінЕра Україна».
На зустрічі під час візиту учасників конференції директор компанії Богдан Михалусь розповів, що має досвід роботи у США, прожив там 20 років і управляв полігонами. Тож іноземні практики впроваджує в Україні. Наприкінці 2016 року відкрив у Львові компанію, яка за прикладом італійської компанії «Норд Інжиніринг» запропонувала інший тип збирання сміття у місті у великі окремі баки, а вибирання – за допомогою маніпуляторів.
«Це були серйозні інвестиції. Один бак коштує 1500 євро, а авто, яке забирає сміття з таких баків – 303 000 євро. Тоді починали зусиллями 3 працівників, на сьогодні у компанії «ГрінЕра Україна» працює 160 осіб. У нас в управлінні є два полігони: Стрийський і Бориславський», – розповів Богдан Михалусь.
Ігор Пастущин, начальник управління житлового господарства Стрийської міської ради нагадав, що ще два роки тут було просте сміттєзвалище, яке функціонує з 1954 року, площею 20 га. На території оселився циганський табір. Сміття завозилося сюди стихійно, було хаотичне накопичення. Поруч – населені пункти, які у складі Стрийської ТГ. Основна проблема – вітер ніс сміття, пакети, людям. Відбувалися часто стихійні загоряння. З 2021 року, відколи управлінням полігоном займається «ГрінЕра Україна» не було жодного загоряння.
«Питання раціонального управління відходами актуальне для кожної громади. Місцевим бюджетом рекультивувати таку територію – 20 га – нереально. Без державного-приватного партнерства не обійшлося б. Ми розуміємо, що за сміття треба платити, але для мешканців місцевої громади – пільгова ціна за заховання», – додав він.
На сьогодні територія рекультивується (компанія рекультивує 1 гектар на місяць). Ведеться постійна робота, компанія працює за робочими картами, нема пожеж і сміття не літає навколо.
Залежно від сезону, буває, що впродовж дня сюди привозять до 300 тонн відходів. У кількості автомобілів – це до 70 авто. Є спеціальна дезінфекційна яма для автомобілів. Ведеться фотофіксація стану кожного майданчика. Загалом до робіт на полігоні залучено 12 працівників.
Триває реформа управління відходами й Україні потрібно перейти від великої кількості сміттєзвалищ до значно меншої кількості санітарних полігонів, привести все це господарство у порядок. І це підприємство є прикладом такого успішного господарювання.
Текст огляду: Надія Кугук (ГО “Нуль відходів Львів”), Олександра Оберенко (Міжнародний фонд “Відродження”)
