EN
Об’єкт та мета дослідження
Дослідження морфологічного складу відходів проводилось у ОСББ “Хвильового 38”. У цьому ОСББ уже проводилось подібне дослідження у серпні 2021 року, коли лише було встановлено контейнер для роздільного збору органічних відходів.
Дослідження проводилось з метою визначення морфологічного складу змішаних відходів у цьому ОСББ та на основі отриманих даних розробити рекомендації та комунікаційні матеріали для мешканців про те, як можна зменшити кількість змішаних відходів, а відтак – економити кошти ОСББ, які сплачуються за вивезення відходів Отримані результати порівнювались з результатами аналогічних досліджень як у Львові, так і у Полтаві. Особливий інтерес становить питання чи вплинула війна на склад побутових відходів.
Дані про ОСББ “Хвильового 38”
ОСББ “Хвильового 38” утворене у 9-поверховому будинку радянської забудови, де є 107 квартир.
У будинку зареєстровано 250 осіб. У зв’язку з війною частина мешканців виїхали, тож точна кількість осіб, які тут проживають, невідома. Натомість є квартири, які здають в оренду й там мешкають люди, які переїхали до Львова через війну.
Контейнерний майданчик для відходів розміщений поруч з будинком. Він закритий від опадів та доступу сторонніх осіб. Металеву конструкцію з кодовим замком ОСББ обладнало з метою недопущення викидання відходів не мешканцями ОСББ.
ОСББ обслуговує компанія «ГрінЕра Україна». Зокрема, на майданчику розміщено 2 контейнери для змішаних відходів (1.1 м3), 1 контейнер для скла (1.1м3), сітка для пластикових пляшок, 1 контейнер для органічних відходів
За словами голови ОСББ, є виокремлене місце, куди мешканцям рекомендують приносити і залишати папір та картон.
Графік вивозу відходів: тричі на тиждень (ср, пт, нд). ОСББ оплачує послуги вивозу відходів за кількість контейнерів із змішаними відходами.
Аналіз морфологічного складу відходів ми проводили у вівторок, з 11:00 до 17:00. Від моменту останнього вивозу відходів пройшла повна доба.
Методологія проведення дослідження
Zero Waste Lviv постійно удосконалює власну методологію дослідження морфологічного складу ТПВ, яка дозволяє глибше проаналізувати склад відходів та надати рекомендації щодо запобігання утворенню та покращенню роздільного збору відходів, але за потреби можна звести до затверджених КМУ рекомендацій щодо визначення морфологічного складу відходів.
Проводячи аналіз морфологічного складу відходів, ми ретельно розподілили їх на п’ять категорій, в середині яких є додаткові підкатегорії. Віднедавна, додали фіксацію фракцій не лише за масою, але і за об’ємом відходів.
Зокрема, виділяються ресурсоцінні, органічні, санітарні, небезпечні, та ті, що не переробляються.
Ресурсоцінні відходи
Це ті, які станом на поточний рік можна здати в пункти прийому міста Львова і отримати за них оплату. На них є попит від заготівельників, оскільки далі їх постачають на переробку на виробництва. Такий перелік складається на основі даних від компаній заготівельників вторинної сировини і періодично оновлюється.
До ресурсоцінних відходів відносимо:
- Пластик (PET-пляшки, поліетиленові пакети та плівка LDPE та HDPE, твердий пластик HDPE, поліпропіленова тара). До речі, не все паковання, що виготовлене з ПЕТ-у, приймають у пунктах прийому. Наприклад, яєчні лотки чи інший одноразовий пакувальний посуд не приймають, оскільки вони складно переробляються і не мають попиту для подальшої переробки. Для PET-пляшок також є обмеження: найбільш ресурсоцінними є прозорі та прозоро-кольорові пляшки (блакитні, зелені, коричневі) з-під напоїв, менш ресурсоцінними – інших відтінків та непрозорі пляшки з-під напоїв (білі та кольорові, а також флакони з-під миючих засобів.
- Метал (бляшані та алюмінієві банки, аерозолі).
- Скло (оборотне і необоротне).
- Комбінована упаковка (типу тетрапак).
- Папір та картон.
Органічні відходи
Сюди відносимо усе те, що може перероблятися на станції компостування органічних відходів ЛКП “Зелене місто”. Це біорозкладні пакети, харчові відходи, садові, дрібна деревина, зелені відходи, а також паперові кухонні серветки та рушнички.
Санітарні (засоби гігієни)
Серед них підгузки, засоби менструальної гігієни, вологі серветки, маски, рукавички, пеленки, ватні палички та диски. Такі відходи не мають матеріальної переробки. Споживачі викидають їх у контейнер зі змішаними відходами. У процесі аналізу ми їх виокремлюємо, щоб виміряти кількість. Коли почне роботу станція механіко-біологічної обробки відходів, їх потрібно буде виокремлювати, адже це ті засоби, що містять рештки крові, біологічних виділень, і вони можуть становити епідеміологічну небезпеку при контакті з людьми.
Небезпечні відходи
юмінесцентні та «економні» лампи, ртутьвмісні термометри, батарейки та акумулятори, медичні відходи (гострі, медичні препарати, ампули) тощо, банки з-під лакофарбових виробів, відходи електронного та електричного обладнання
Нересурсоцінні
Це найширша категорія відходів, вони теж на сьогодні не мають матеріальної переробки. До них відносимо деякі відходи пластикової упаковки. Це, перш за все, так званий шуршик. До шуршика входить два види пластику: поліпропіленова упаковка з напиленням (такого типу, як від чіпсів, печива, вафель), а також упаковка від макаронів чи круп (тверді скрипучі пакети). ПЕТ білого кольору і контейнери від їжі зі спіненого чи неспіненого полістиролу. У цій категорії також текстиль і старий одяг, недопалки цигарок, пачки від цигарок. Останні, крім паперу, містять ще фольгу і пластикову обгортку, які складно розділити для подальшої переробки. Тому їх не розбираємо на складові. Тут також тюбики з-під паст, кремів, комбінована упаковка дойпак, поролонові мочалки, інші шматинки, термоскло і скло від жарівок, ампул, новорічні кульки, кераміка, одноразові пластикові засоби (станки для гоління), зубні щітки, наповнювачі для туалетів тварин, пінопласт, дрібні будівельні відходи. Також вуличний відсів (пісок, дрібні елементи, що залишаються після прибирання прибудинкової території).
Весь вміст контейнера розібрали, розділили на ці категорії і підкатегорії, зважили і визначили об’єм.
Чому важливо виділяти ресурсоцінні фракції?
Ось для прикладу у Львові полімерів є майже 20 кг, але лише 10 кг з них є ресурсоцінними.
Також не весь папір та картон є ресурсоцінним (наприклад, чеки, серветки, забруднене паковання від харчових продуктів).
У склі теж трапляються ті види скла, що не переробляються – ампули, жарівки, термостійкий посуд.
Перебіг та результати дослідження
Впродовж дослідження розібрали один з двох контейнерів для змішаних відходів об’ємом 1,1 м3, який був повністю заповнений. Встановлена маса опрацьованих відходів становить 135,5 кг.
Загальний об’єм відходів після розбору зменшився до 0,8 м3. Різниця в об’ємі з’явилась за рахунок міжпакетного простору та простору в середині пакетів зі змішаними відходами. Після відбору ресурсоцінних (за винятком істотно забруднених пакетів та паперу), органічних (окрім жиру) та небезпечних відходів повторно заповнився на менше, ніж половину. Інші ж фракції працівники компанії “ГрінЕра Україна” забрали роздільно з метою подальшого перероблення.
За розрахунками, встановлена щільність відходів 123 кг/м3. На сьогодні у Львові затверджена розрахункова норма показника щільності ТПВ для багатоквартирних будинків становить 181,95 кг/м3. Тож бачимо, що щільність є на 32% меншою.
У процесі дослідження фіксували об’єми кожної фракції, а також розрахували щільності різних типів відходів. Ці дані допоможуть коректніше підбирати об’єм контейнерів для роздільного збору відходів.
Попри те, що встановлений окремий контейнер для скла, майже 20 л за об’ємом і 7,5 кг скла мешканці викинули до змішаних відходів.
Також 25 л за об’ємом зайняло комбіноване картоновмісне паковання типу тетрапак. По масі це лише 1,4 кг.
Великого об’єму – 100 л, було картонне паковання (коробки).
Щодо органіки, то у складі змішаних відходів її було 60%. 81 кг цих відходів займали об’єм 207 л. Це фактично 1/5 великого контейнера для змішаних відходів. Переважна її більшість – це харчові відходи, зокрема зіпсута їжа і лушпиння. Оскільки аналіз ми проводили після свят, то було і багато тематичної їжі: відвари фруктів з компотів, холодці і складові для них, нез’їджені пампушки і кутя.
Ми виокремили зі змішаних відходів кухонні серветки і рушнички – 20 л/2 кг. Паперові серветки у контейнері з органікою вбиратимуть надмірну вологу. Завдяки цьому домашній контейнер не протікатиме. Це зробить збір у домашніх умовах більш комфортним.
Зовсім мало було зелених відходів – одна ялинкова композиція. Нагадаємо, що ялинки варто теж складати окремо, їх перевізники вивезуть. Або ж гілки і зелені відходи вкидати до баку з органічними відходами.
Засоби гігієни – 4,2 %. Найбільше серед них використаних дитячих підгузків, а також вологі серветки, засоби менструальної гігієни і невелика кількість рукавичок і ватних паличок. Зауважимо, що у Євросоюзі ватні палички на пластиковій основі вже заборонені, адже вони часто є причиною забиття каналізацій і забруднення довкілля пластиком.
Якщо аналізувати PET-пляшки по масі, то їх лише 3 кг відходів. Але вони займають об’єм аж 80 л.
Серед небезпечних відходів були медичні препарати, упаковки від таблеток, ампули, шприци. Однак, на сьогодні у нашій країні нема системи роздільного збору медичних відходів. 2021 року ми провели пілотний проект ЗБІР ВІД МЕШКАНЦІВ ПРОТЕРМІНОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЗАСОБІВ. Також серед небезпечних відходів були пальчикові батарейки. Мешканці можуть їх самостійно віднести в Екобус. Ця послуга для мешканців Львова безкоштовна.
Були також відходи електронно-електричного характеру: електронні сигарети, флешка, обладнання для домашнього інтернету. Ми сподіваємося, що запрацює Закон про розширену відповідальність виробників та імпортерів відходів електронного та електричного обладнання, що передбачає відповідальність за поводження з такими відходами.
У загальному, проаналізувавши ці відходи, бачимо, що найбільшу частку за масою складають органічні відходи – 60%, ресурсоцінні – 20%, нересурсоцінні – майже 15%. 4,2% – засоби гігієни. Менше 1% – небезпечні відходи. А за об’ємом очікувано переважають полімери.
Порівняння з аналізом, проведеним у Полтаві
Наші колеги із ГО «Еколтава», з якими ми спільно реалізовуємо цей проєкт, теж провели морфологічний склад відходів у своєму місті.
Зауважимо, що у Львові ми розбирали вміст контейнера конкретного ОСББ. У Полтаві ж досліджували відібрану пробу масою 300 кг, яку було доставлено перевізником на полігон.
ГО «Еколтава» провели дослідження згідно діючих методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу побутових відходів, затверджених Кабінетом міністрів України 2010 року. Відтак, аналіз менш деталізований й можемо порівнювати лише масові частки. Зокрема, це: харчові відходи, папір і картон, полімери (весь пластик без поділу на ресурсоцінний чи ні), скло, чорні і кольорові метали, текстиль, дерево, небезпечні відходи, кістки, шкіра, гума, залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів, дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет.
Детальніше про дослідження, проведене у Полтаві ТУТ
Як бачимо, харчові відходи займають лідируючі позиції в обидвох територіальних громадах.
Наступними по масі є полімери, пластик і пластмаси.
У Полтаві органічні відходи становлять 50%, в той час, як пластик і пластмаси займають 30% за масою контейнера.
У Львові значно більша (майже втричі), ніж у Полтаві, кількість паперу та картону. Це можна пояснити тим, що у Львові контейнерний майданчик закритий і збирачі вторсировини не вибирають папір та картон, а мешканці – не сортують.
Приблизно однакова кількість скла. Тут, мабуть, скомпенсовується доступність відходів для збирачів у Полтаві та наявність контейнера для роздільного збору скла у Львові.
У Львові більше чорних металів і текстилю.
Полімерів вдвічі більше у Полтаві, ніж у Львові. За кількістю – це друга позиція. Це пов’язано з тим, що у Львові на контейнерному майданчику є окремі контейнери для пластику. Тому у Львові у складі змішаних відходах цих компонентів менше.
По масі органіки виходить більше у Львові, навіть попри те, що встановлено контейнер для роздільного збору органічних відходів. Тут, можливо, відіграє роль те, що у Львові дослідження проводилось якраз після Різдвяних святах і у смітнику опинились відходи від приготування страв та змарнована їжа з святкового столу. Усі інші показники в цих містах приблизно співмірні.
Якщо полімери, пластик, пластмаси не розбирати на ресурсоцінні і нересурсоцінні складові, то важко сказати, як правильно чи неправильно сортувати.
Висновки і наші рекомендації для ОСББ
- Рекомендуємо провести навчально-комунікаційну просвітницьку кампанію про сортування. Голові ОСББ на прикладах розрахунків пояснити мешканцям скільки вони зможуть зекономити на вивезенні відходів, якщо сортуватимуть.
- Якщо мешканці будуть стискати перед викиданням пластикові пляшки, контейнери будуть наповнюватися повільніше. Тож і кількість рейсів для вивезення може бути меншою. Те саме стосується поліетиленових пакетів, твердого пластику, упаковки з поліпропілену.
- З металу доволі багато об’єму зайняли алюмінієві та жерстяні банки. Зазначимо, що аналіз морфологічного складу відходів був проведений у період одразу після свят. Тому велика кількість консервних банок зумовлена тим, що люди готували святкові салати з консервованих продуктів (горошку, кукурудзи, грибів). У часі війни такі банки використовують для виготовлення окопних свічок для військових. Тому такі відходи можуть бути корисними ще й для фронту. Якщо для них нема окремого контейнера, можна поставити коробку чи ящик для бляшанок, куди мешканці їх складатимуть, а перевізник забиратиме їх разом із відходами із сітки з пластиком.
- Щоб уникнути втрат, перед святами важливо нагадувати мешканцям про оптимальне використання продуктів і раціональне приготування страв до свят. Як уникнути марнування їжі на свята ми описали у матеріалі ТУТ .
- Ми рекомендуємо зменшити кількість одноразових речей на користь багаторазовим альтернативам (багаторазові підгузки для малюків, менструальні чаші і багаторазові прокладки для жінок).
- Щоб зменшити кількість відходів з того, що не переробляється, рекомендуємо зменшити кількість використання таких речей. Займають багато місця по об’єму – 100 л, хоча по масі це лише 3 кг, шуршик і пластикові контейнери. Замість останніх варто користуватися багаторазовим посудом, лоточками чи контейнерами для їжі.
- З того, що не займає багато місця, але важке – текстиль і кам’янистий наповнювач туалетів для тварин. З візуального огляду, викинутий одяг міг би бути ще придатним для носіння. Тому важливо інформувати мешканців про можливість віддавати одяг, який ще у доброму стані, у спеціальні місця збору (контейнери) для вживаних речей. Або передати його у волонтерські центри для плетіння маскувальних сіток для військової техніки.
- Небезпечні відходи мешканці можуть самостійно віднести в Екобус. Або ж ОСББ зробити коробку для збору батарейок та акумуляторів і потім періодично віддавати їх у Екобус.
Наступні дії
Ми маємо великі можливості для зменшення кількості відходів, що йдуть на захоронення, завдяки покращенню роздільного збору органічних відходів, скла, ресурсоцінних матеріалів, вилучення небезпечних відходів зі змішаних і мінімізації того, що не переробляється.
На основі проведеного морфологічного аналізу відходів, ми розробимо навчально-просвітницькі матеріали для мешканців ОСББ, проведемо тренінг і до завершення проєкту подивимося на зміни у кількості ресурсоцінних та органічних відходів, які збираються у цьому ОСББ та чи зменшилася загальна кількість відходів. Далі будемо рекомендувати масштабувати таку роботу на інші ОСББ.
Іншим результатом такого аналізу морфологічного складу відходів є те, що ми чітко бачимо потребу змінювати і оновлювати рекомендації з проведення аналізу. Ті, які є зараз, застарілі і не дають можливості налагодити ефективний роздільний збір відходів. Зокрема того, що стосується полімерів, паперу і картону, нема місця для комбінованої упаковки, що може перероблятися. Тому працюватимемо і над цим.
На даний момент відбувається реформа управління відходами і 13 січня на консультацію з громадськістю виставлено Проект постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження порядку класифікації відходів та національного переліку відходів». Тож ми з колегами із ГО «Еколтава» плануємо представити результати проведених аналізів у дискусії щодо класифікації деяких видів відходів. Далі адвокатуватимемо про те, щоб оновити рекомендації щодо проведення дослідження морфологічного складу відходів відповідно до затвердженої класифікації та національного переліку відходів, а також до потреб налагодження системи управління відходами, зокрема запобігання утворення відходів та налагодження роздільного збору відходів.
Проведений аналіз морфологічного складу відходів є частиною проєкту «Дослідження стану сектору управління твердими побутовими відходами під час російської агресії в Україні у приймаючих громадах», який ГО «Нуль відходів Львів» проводить спільно з ГО «Еколтава». Цей проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
