EN
“Скажи нам, що у твоєму смітнику, а ми скажемо тобі, що і наскільки можна зменшити!” під таким гаслом представниці нашої організації Zero Waste Lviv торік у вересні вийшли досліджувати вміст смітників на одній з близьких до центру вулиць Львова.
Нащо ми порпались у сміттєвих баках – спитаєте ви? Робили ми це для того, аби:
- Дізнатись, що ж викидають у центрі міста у смітник.
- Які типи відходів переважають та в яких об’ємах їх можна знайти.
- Чи відрізняється сміття у туристичній частині міста від складу відходів у спальних районах. Якщо так, то наскільки?
- Відділити відходи, які можуть йти на переробку від тих, що йдуть на сміттєзвалище.
- Долучитись до міжнародного руху #breakfreefromplastic та представити Україну на міжнародній zerowaste-арені.
- Визначити, які бренди найбільше долучаються до засмічення вулиць Львова.
Від останнього пункту ця акція і отримала свою назву – “Бренд-аудит”. Відбувалась вона не лише в Україні, але й в усьому світі під координуванням міжнародної організації Break Free from Plastic. Мета бренд-аудиту: дізнатись, що потрапляє у міські смітники та з’ясувати, який саме бізнес причетний до продукування цих відходів.
Локація дослідження: вулиця Січових Стрільців. Вона була обрана не просто так: саме тут розташовано 7 кав’ярень, які пропонують напої зі собою. А де є напої зі собою, там багато одноразових горняток і супутніх продуктів до них: кришечок, мішалок, цукру в стіках. Ми звертали увагу не лише на кількість одноразового посуду, але й на його стан. Наприклад, чи стискали вторсировину перед тим, як викинути у смітник, чи складали горнята одне в одне, аби зменшити об’єм.
Результати огляду смітників
Результати огляду такі: ПЕТ-пляшки та бляшанки стискали рідко, а горнята часто викидали, не знімаючи кришечку. Таким чином один вуличний смітник наповнюється дуже швидко. У період, коли триває навчальний рік (поруч розташований Львівський національний університет ім. Івана Франка), смітники треба протягом дня спорожнювати щонайменше тричі. А це – додаткові кошти, які місто витрачає на “благоустрій”.
⅕ сміття, яке ми відібрали із контейнерів, були саме одноразовими горнятками. Вони заповнили половину сміттєвого мішка, об’ємом 120 літрів. До порівняння – ПЕТ-пляшок та паперу зібрався повний 120-літровий мішок, водночас об’єму скла було близько 50 літрів.
Скільки та які одноразові горнятка ми знайшли, можете подивитись у таблиці нижче
| Aroma kava | 14 | La Café | 4 |
| Urban Coffee | 5 | Open | 2 |
| Black Honey | 5 | Франсуа | 1 |
| Rocket Espresso | 6 | No Name | 20 |
| Jacobs | 6 | 23|7 | 1 |
| OKKO | 4 | Mollis | 1 |
| WOG | 3 | SDV | 1 |
| McDonalds | 3 | Gemini | 1 |
| Kredens Café | 2 | Estro | 1 |
Загалом – 80 штук. Вам може видатись, що це зовсім небагато, але ми пояснимо, чому це не так:
- Ця кількість горняток утворилась протягом 5-ти годин (бо о 6-й ранку ці контейнери вже спорожнювали, а ми прийшли об 11-й).
- Бренд-аудит ми проводили у суботу, коли університет зачинений, немає навчання, і тут менш людно, ніж в будні.
- Вулиця Січових Стрільців загалом не дуже прохідна, бо розташована не в самому центрі Львова, і потік людей тут, зазвичай, не дуже великий, але стабільний.
Враховуючи це, ми можемо з упевненістю сказати, що у будні у смітники потраплятимуть кілька сотень горняток за день, навіть враховуючи найменше навантаження, як це було в день, коли ми проводили бренд-аудит.
І щоб вам наочно показати, наскільки сильно впливає те, як ми викидаємо відходи у смітник, на об’єм сміття, покажемо вам 2 фото:
На першому фото ви бачите горнятка, які просто викинули у смітник. На другому ж можете побачити ті ж горнятка, якщо їх скласти одне в одне.
Вражаючі зміни, чи не так? І цей підхід стосується всіх типів відходів та вторсировини, яку можна зменшити. Тому, перш ніж викинути відходи у контейнер, не забудьте стиснути ПЕТ-пляшку, розкласти картонні коробки та сплюснути алюмінієві банки.
Що не так з одноразовими горнятами?
Про всяк випадок нагадаємо, що не так з одноразовими горнятками, окрім того, що вони займають багато місця у смітнику? Зібрали для вас основні ознаки:
- Паперове горнятко не цілком паперове – воно має тонкий шар поліетилену, який перешкоджає потраплянню кави на ваші руки та одяг, тому це не макулатура. А переробляє такі типи паковання в Україні лише один-єдиний завод – у місті Зміїві на Харківщині. І якщо порахувати логістику до заводу та зібрати потрібну кількість тонн (ага, саме тонн) горняток, щоб доправити їх туди, знадобиться не один місяць і не одна тисяча гривень, а про вуглецевий слід ми взагалі промовчимо.
- За рік одна людина, яка має звичку брати каву із собою в одноразовий посуд, створює приблизно 10 кг сміття.
- Одна кав’ярня to go в день генерує 500-700 викинутих одноразових горняток, ну і кришечок та соломинок, які не піддаються переробці. В планетарних масштабах ці цифри шокуючі – 5 млрд стаканчиків за рік! Тобто, щохвилини у світі у смітник потрапляє близько 1 млн паперових горняток.
- Збереження ресурсів: одноразові горнятка не можна виготовити із переробленої сировини, тому для кожного нового стаканчика зрізатимуть нове дерево.
На цьому етапі у вас, певно, опустились руки, але зовсім не варто сумувати. Бо альтернативи є, їх навіть декілька. І більшу частину із них ми спробуємо втілити за допомогою нашого нового проєкту ZeroCup.
І наша найулюбленіша та екосвідома причина не купувати напої у одноразові горнятка, а обрати натомість багаторазове. У довготерміновій перспективі ця інвестиція окуповується – бо тісно пов’язана із знижкою на каву. Коли наважитесь купити свою чашку для кави із собою, ціна буде найчастіше варіюватись у межах 250-400 грн. Якщо Ви братимете каву у свою чашку 2 рази на тиждень, матимете кожного разу знижку 2 грн, то за рік ця сума вже буде 192 гривні, тобто, Ви відіб’єте ціну чашки за максимум 1,5-2 роки, а потім буде чиста економія 🙂
Тому закликаємо користуватись багаторазовими горнятами для напоїв із собою, або насолоджуватись напоєм у закладі всередині – так ви і без поспіху відчуєте смак улюбленої кави чи чаю, і зменшите завантаженість полігонів.
