EN
З Днем Незалежності, Україно!
Бажаємо Тобі безсміттєвого майбутнього!
Трохи вже зробили українці, аби це майбутнє скоріш настало. Ми зібрали 30 кроків-досягнень влади, громади, підприємців та містян, що рухають Львів, наше рідне місто, до zero waste. Добре знаємо, скільки роботи ще попереду. Але сьогодні святкуємо і радіємо успіхам!
Як крокує влада?
Масштабні зміни неможливі без зусиль з боку місцевого самоврядування. Роботу посадовців та комунальних підприємств можна оцінювати за змінами у сфері поводження з відходами. А зміни відбуваються, і тут справді є чому радіти:
1. Триває рекультивація Грибовицького сміттєзвалища. Полігон планують законсервувати та перетворити на великий сквер. Така практика поширена у світі, і вже багато країн мають подібні відпочинкові зони — наприклад, парк ім. Аріеля Шарона в Ізраїлі.
2. Будується сміттєпереробний завод, а саме комплекс механіко-біологічної обробки відходів. Тут відокремлюватимуть цінну вторсировину та компостуватимуть органіку. Це дозволить суттєво зменшити кількість сміття, що потребуватиме захоронення.
3. Працює міська компостувальна станція, на якій органічні відходи перетворюють на добрива. У місті вже 97% контейнерних майданчиків мають окремі контейнери для органіки. Нещодавно компост вперше продали на аукціоні, а за виручені кошти придбали кисень для львівських лікарень.
4. Мобільний пункт прийому небезпечних відходів “Екобус” збирає батарейки, ртутні лампи та термометри. Розклад стоянок оновлюється щомісяця, з ним можна ознайомитись на сайті.
5. Зібрані небезпечні відходи обов’язково потрапляють на утилізацію: під Львовом працює єдина в Україні лінія знешкодження ртутьвмісних відходів. Тут з ламп та термометрів вилучають ртуть, а інші компоненти сортують та передають на переробку.
6. Батарейки в Україні наразі не переробляються, тому єдина можливість не потрапити на звалище для них — утилізація за кордоном. ДП “Боднарівка” займається оформленням дозволів для утилізації зібраних у Львові батарейок та акумуляторів на завод у Польщі.
7. А у вересні 2020 року Львів став першим містом за межами ЄС, що приєдналося до програми Zero Waste міста. Таким чином міська влада підтвердила намір продовжити рух до зменшення генерування відходів.
8. Ще одна подія, можливо, не така гучна, проте однозначно корисна — поява в місті питних фонтанчиків. Тепер у центрі міста туристи та місцеві мешканці завжди можуть набрати воду для пиття у свою пляшку.
Які кроки зробила наша організація?
За плечима Zero Waste Lviv уже багато проєктів та ініціатив, як власних, так і в співпраці з містом, іншими громадськими організаціями та бізнесом:
9. У 2019 році ми спільно з колегами з Харкова та Києва заснували спілку ГО Zero Waste Alliance. Так Україна з’явилась на мапі світового руху “нуль відходів”, а ми отримали можливість вивчати та переймати досвід інших країн.
10. Цього року відбувся вже третій Zero Waste Fest — масштабна щорічна подія, що збирає прихильників екологічного способу життя з усієї країни і яку ми прагнемо наповнювати корисними та цікавими лекціями, майстер-класами, кінопоказами та іншими активностями.
11. Ще одна велика кампанія, що відбулася в 2019 році в партнерстві з багатьма місцевими супермаркетами — День без поліетилену. На 1 день (а потім на 3 ) найбільші супермаркети та маленькі магазини у Львові відмовились від пакетів. Потім цю акцію ми організували на всеукраїнському рівні.
12. На каву до Львова зі своїм горнятком тепер простіше! Ми зробили карту кав’ярень, які підтримують своїх екосвідомих клієнтів та дають знижку за напої у своє горня. На ній уже 111 точок, і ми радіємо кожному новому закладу.
13. А для тих, хто не носить з собою горнятка, запрацював перший в Україні сервіс прокату заставної тари для напоїв ZeroCup. Ці горнятка успішно замінюють одноразові та дозволяють насолодитися кавою з собою та не продукувати при цьому зайвого сміття.
14. Минулого року ми приєдналися до ГО Екологія право людина у проєкті зі скорочення відходів у сфері гостинності і торгівлі. Працювали з львіськими ресторанами над оптимізацією процесів, допомагали налагоджувати роздільний збір відходів та відмовлятися від одноразового пластику.
15. А цього року ми запустили ще один проєкт, спрямований на зменшення утворення сміття, — «Підгузки — зайві!». Ми перекладаємо з англійської та видаємо однойменну книгу, яка допомагає батькам раніше привчати дитину до горщика та скорочувати її потреби в одноразових підгузках. Підтримати проєкт можна тут.
Як крокують підприємці?
Багато львівських локальних бізнесів, що свідомі сміттєвої проблеми і працюють над зменшенням утворення відходів.
16. Усі знають львівські фестивалі, і ви не могли не помітити, що на деяких із них використовується заставна тара для напоїв. Це суттєво зменшує використання одноразового посуду та показує успішний приклад для інших заходів.
17. У сфері доставки Львів може похвалитися успішним кейсом доставки їжі у багаторазових контейнерах від Lviv Smart Food. Вони використовують скляні контейнери, а ще пропонують веганські та вегетаріанські страви.
18. Вже декілька років працює майстерня з переробки пластику Zelenew. Вони створюють посуд, кошики та вазони з переробленого пластику, у тому числі для кафе та ресторанів міста.
19. Переробкою скла займається майстрерня “Reresklo”. Тут пляшки перетворюються на дизайнерський посуд (тарілки та склянки), а також прикраси та дрібнички для інтер’єру.
20. А у Zhoglo Workshop налагодили переробку деревини. Тут старі дерев’яні вироби знаходять друге життя, перетворюючись на меблі для домівок, готелів та ресторанів.
21. Ще Львів був одним з перших міст в Україні, де почали з’являтися магазини з товарами без паковання. Широкий вибір продуктів харчування на вагу та у свою тару можна знайти в Комірці, а засоби для прибирання та гігієни — у Zero Waste Shop.
22. Завдяки свідомому бізнесу у містян з’являються нові можливості для сортування відходів. Сортувальні станції Silpo Recycling та METRO Waste Collection Point успішно працюють та допомагають відвідувачам відправляти відходи на переробку. Компанії-перевізники теж не залишаються осторонь. Зокрема, GreenEra збирає вторсировину та досортовує її на власній сортувальній станції.
23. А що про вуглецевий слід? Усі, напевно, зауважили, як багато у місті з’явилося сервісів з оренди самокатів та велосипедів. Це дуже важливо для розвитку міста та комфортного і екологічного пересування — так само, як і велодоріжки.
Які кроки робить громада?
Багодійні та соціальні проєкти теж дуже ефективно працюють для зменшення утворення відходів. І ми тішимось їхніми результатами.
24. Найперші контейнери для збору вживаних речей в Україні теж з’явились саме у Львові. Це були контейнери Спільноти взаємодопомоги «Емаус-Оселя». Сьогодні вони збирають 3 тони речей на день, усе зібране сортують, продають у власних благодійних крамничках або скеровують на допомогу потребуючим.
25. Згодом у місті з’явились контейнери для збору макулатури від Навчально-реабілітаційного центру «Джерело». Львів’яни можуть залишити тут папір та картон, їх буде відправлено на переробку, а отримані кошти використано на підтримку діяльності центру.
26. Цього року в місті з’явився ще один простір, де вживані речі знаходять друге життя — «Ясна річ». Тут приймають одяг, іграшки та предмети побуду, продають їх і частину прибутку скеровують на підтримку соціальних проєктів.
27. Зовсім свіжа новина — відкриття банку їжі «Тарілка». І хоч двері їхнього центру відкрились менше місяця тому, сама організація вже більше року працює з магазинами та підприємцями і рятує продукти від псування, вчасно передаючи їх потребуючим.
28. Ще одна організація, про яку неможливо не згадати у контексті поводження з відходами у Львові — «Зелена коробка». Їхня Сортувальня рятує від сміттєзвалища тони вторинної сировини, а ще вони допомагають налагоджувати роздільний збір підприємствам та офісам.
29. Ну і окремим пунктом треба виділити їхню соціальну майстерню з переробки пінопласту. Команда «Зеленої коробки» зібрала гроші на запуск проєкту на спільнокошті, і тепер у Львові з пінопласту виготовляють зручні безкаркасні меблі.
І 30-ий крок — майже стрибок від внутрішніх інвесторів, які вкладають в місто, аби зберегти його самобутність. Reuse цілих будівель. Чули про Lem Station, !FESTrepublic, KIVSH? Ці простори з’являються у старих будівлях і дарують їм нове життя. А також виводять reuse як один з основних принципів zero waste на якісно новий рівень 🙂
Тож вітаємо всіх зі святом!
І бажаємо нам усім, аби цей перелік розширювався і доповнювався, і не лише для Львова, а й для всієї України 💚
