EN
98% контейнерних майданчиків у Львові, а їх у нашому місті загалом 1400, забезпечені сітками або спеціальними баками-дзвіночками для збору пластику, зокрема, так званих, ПЕТ пляшок (поліетилентетрафталат, маркування: PET або 1). Тож сортувати та викидати окремо цей тип відходів пластику мають можливість майже усі мешканці міста. Однак, це робить далеко не кожний. Серед виправдань часто йдеться про те, що мешканці не знають що ж далі відбувається з використаними ПЕТ пляшками, не довіряють, що їх дійсно вивозять окремо та потім переробляють, не розуміють впливу відходів пластику на довкілля.
Ми побували на виробництві у «Грін компані» (Нововолинськ), де дають нове життя використаним ПЕТ пляшкам. Тут відходи, що могли б загубитися у змішаному смітті, переробляють на сировину для інших підприємств. З цієї сировини можна буде повторно зробити нові ПЕТ пляшки, неткане волокно (наприклад, синтепон) для меблів чи одягу, або пакувальні стрічки. У Західній Україні близько чотирьох десятків подібних компаній, які мають виробничі лінії та займаються переробкою такого типу пластику.
Але навіть при цьому варто пам’ятати, що ПЕТ – вичерпний ресурс і кількість циклів його переробки обмежена. А виготовлений з нього текстиль повторно не переробляється. Більше того, для виготовлення ПЕТ пластику використовують нафту. Це супроводжується викидом парникових газів, зокрема метану, в атмосферу, що у свою чергу є причиною зміни клімату. Далі ПЕТ пластик у вигляді пляшки чи продуктів переробки залишається довго на полігонах або, що гірше, потрапляє в довкілля.
Нагадаємо, що діяльність Zero Waste Lviv спрямована на запобігання утворенню відходів. І якщо максимально обмежити використання речей одноразового призначення на користь багаторазових, то й відходів буде менше. А про те, що можна зробити з тими, що вже утворилися, зокрема одноразовою ПЕТ тарою, – далі.
ВІД ПЕТ ПЛЯШКИ ДО ПЕТ ФЛЕЙКУ
Після того, як ви викинули ПЕТ пляшку до окремого контейнера, компанія-перевізник (та, що вивозить відходи від вашого будинку) передає пляшки на досортування іншим компаніям. Заготівельники (така побутує назва) відсортовують ПЕТ пляшки від інших видів пластику, а також в залежності від запиту компаній, які кінцево переробляють пляшки у сировину, можуть сортувати ще й за кольорами та вмістом. «Грін компані» ПЕТ пляшки кожного кольору переробляють окремо.
«Ми не працюємо напряму з мешканцями. У нас немає своїх місць збору. Ми працюємо з комунальним господарством Нововолинська, з компаніями з інших міст, які займаються збором», – розповів співвласник підприємства Андрій Михайлов.
На сьогодні, сюди привозять сировину з Львівщини, Тернопільщини, Франківщини, Волині, Київщини, Рівненщини.
Стиснутими їх відвантажують величезними тюками (маса кожного тюка від 100 до 200 кг, у ньому може бути до 1000 пляшок). Саме так посортовані та спресовані у тюки пляшки поступають на виробництво у «Грін компані».
Найвищу цінність мають прозорі безколірні пляшки. Далі йдуть блакитні, зелені, коричневі, а найменшу – пляшки з-під олії та тара екзотичних кольорів: жовта, червона, чорна, флакони з-під побутової хімії. Замикаючі – білі пляшки з-під молочної продукції.
Темніші кольори мають вужче коло використання, а з-під олії – треба довше мити, ще й з додаванням соди. А от інші вироби з ПЕТ, такі, як лотки для яєць та одноразовий посуд, не переробляють.
Пресовані пляшки спершу потрапляють на сортувальну лінію. Працівники мусять їх повторно відсортувати, перевірити, щоб не було змішування кольорів, тари іншого типу, зайвих предметів, наприклад, пакетів чи картону, які слугували пакувальним матеріалом.
Ретельно відібрані за кольорами ПЕТ пляшки ідуть під ножі спеціальної дробарки. З неї подрібнені частинки попадають у величезну ванну. Тут відокремлюють кришечки, етикетки, наклейки. Етикетки та кришки спливають (це інший легший тип пластику, поліетилен високої щільності (маркування: HDPE чи 2) та поліпропілен (маркування PP чи 5), а ПЕТ – тоне. Далі ПЕТ іде на повторну промивку у гарячій ванні.
Між переробкою ПЕТ пляшок різних кольорів обладнання промивають, щоб уникнути змішування. Якщо у партію попаде ПЕТ іншого кольору, то вся партія буде зіпсованою.
Наступна стадія – очистка у холодній ванні. Після цього – висушування у сушильній машині. Врешті сухий подрібнений ПЕТ пластик втрамбовують, пакуючи у біг беги. Ось і готова продукція – ПЕТ флейк (пластикові пластівці), яку можна використовувати повторно. Кожний біг бег вміщує 800-900 кг пластівців.
«Крихти» від виробництва ПЕТ флейку теж збирають окремо і продають. З них можна виготовити полімерпіщану бруківку або пластикові люки чи інші вироби.
Подрібнені етикетки, наклейки та кришечки виокремлюють, сушать, збирають і продають іншим компаніям, які використовують ці види пластику як сировину. Відібрані пакети і картон, які попадають у тюки, сортують і теж віддають на подальшу переробку іншим компаніям.
ПОТУЖНОСТІ
За 8-годинну робочу зміну можна переробити 4-5 тонн ПЕТ пляшок. Це 20-25 тюків. В середньому переробляють 500 кг за годину.
На сьогодні компанія переробляє до 100 тонн ПЕТ пластику на місяць (приблизно 25 тонн в тиждень), хоча потужності підприємства втричі (!) більші. Але питання у доступі до підготованої відповідно сировини – нема достатньої кількості для повного завантаження.
На підприємстві працює 10 осіб. Виробничі площі підприємства – 900 м2.
Раніше «Грін компані» продавала свою продукцію, в основному, на експорт, до Європи. Зараз підприємство працює на внутрішній ринок України.
ЗБІР ПЕТ ПЛЯШОК У ЛЬВОВІ
За інформацією Управління з питань з поводження з відходами ЛМР, впродовж 2022 року львівські перевізники зібрали 890 тонн ПЕТ пляшок. Мабуть, цьогорічні цифри будуть більшими.
Наприклад, компанія «Грінера Україна» розмістила у місті 550 сіток і щомісяця вивозить 50-60 тонн ПЕТ пляшок та інших видів пластику.
Компанія «Спецавтотранс Львів» – 5-10 тонн за місяць.
Компанія «Санком-Львів» обслуговує 702 контейнери. У липні у них накопичено 56 тонн пластику.
ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс»: у весняно-літній період вивозить 25-30 тонн пластику на місяць зі встановлених 203 контейнерів і сіток різного об’єму.
«Ековей Вейст Менеджмент» встановили у Львові 380 сіток для збору пластику. Щомісяця у них збирається приблизно 20 тонн відходів.
Від перевізників зібраний пластик надходить до заготівельників на досортування (про їхню роботу розповімо окремо), а вже далі поступає до «Грін компані» та до інших переробних підприємств.
ТО ЯК ПРАВИЛЬНО ВИКИДАТИ ПЛЯШКИ?
Сортування корків бажане, але не критичне. Однак, оскільки пластик, з якого виготовлені кришечки, переробляють окремо й у місті є пункти збору корків, то варто їх виокремлювати від пляшок і здавати саме туди.
Наявність етикетки і кришечки не є перешкодою – їх відділить і подрібнить обладнання, а отриманий матеріал піде на подальше перероблення.
Обов’язково стискайте. Перш за все, щоб зменшити швидкість наповнення сіток і контейнерів. Перевізники вивозять їх за певними графіками. Стиснуті ПЕТ пляшки займають менше місця, тож сітки біля ваших будинків не стоятимуть неохайними і переповненими. Та й на переробку їх подають спресованими. Неспресовані дробарка буде вибивати з лінії.
Кожна ПЕТ пляшка, яка втрапила у спеціальний контейнер чи сітку для збору ПЕТ пляшок – це ваш внесок у збереження довкілля та ресурсів. Викинута на узбіччі, в лісі, чи у контейнер для змішаних відходів і вивезена на полігон ПЕТ пляшка переживе і вас, і ваших дітей, внуків та навіть правнуків, адже розкладається пластик до 450 років… Мікропластик потрапляє у грунт і забруднює довкілля.
Цікаві цифри:
- Пляшка важить в середньому 20 г.
- Одна тонна сировини – це 50 000 пляшок.
- 20 тонн готової продукції – це приблизно 1 млн перероблених пляшок.
- 1 фура привозить 10-12 тонн стисненого і спакованого у тюки пластику.
- 1 тюк: 100-200 кг (залежно як щільно вони спресовані). У ньому до 1000 пляшок.
- Неспресованих пляшок у фуру поміститься 2 тонни.
- Щоб розвантажити фуру тюків потрібно 1-1,5 год.
ЯК СТИМУЛЮВАТИ РОЗДІЛЬНИЙ ЗБІР ТА ПЕРЕРОБЛЕННЯ НА ЗАКОНОДАВЧОМУ РІВНІ
Прийняття Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» є найважливішим законодавчим кроком для забезпечення роздільного збору та перероблення відходів, зокрема й ПЕТ пляшки. Через впровадження системи розширеної відповідальності виробника, у вартість товарів закладатиметься покриття витрат на збір, досортування, транспортування та перероблення паковання.
Перевезення – це чи не найдорожча складова на шляху до перероблення ПЕТ пляшки. Пляшка важить приблизно 20 г. У тонні приблизно 50 000 пляшок. Якщо перевозити неспресовані пляшки, то витрати на паливо будуть більшими, ніж вартість цієї вторсировини. Такі перевезення збиткові. Чим менша віддаль до заготівельників та переробного підприємства, тим ефективнішим і доцільнішим буде збір. Важливо, щоб в межах громади було організоване досортування та пресування відходів.
У Європейському союзі діє регулювання, яке змушує додавати при виробництві пластикових виробів не менше 23% вторинної сировини. Важлива ремарка: отриманої з відходів зібраних та перероблених у Євросоюзі. Таке регулювання в нашій країні могло б створити попит на вторинну сировину, а відтак сприяти якіснішому сортуванню відходів та збільшенню кількості переробних підприємств в Україні.
А ми нагадуємо, що найкраще, що ви можете зробити щодо відходів – це їх не створювати, або створювати якнайменше. Якщо ж не вдається уникнути, то обирайте товари в пакованні, яке можна переробити й відсортовуйте ці відходи пакування у окремі контейнери.
Інформація про підприємство
Андрій Михайлов у минулому ІТ-фахівець та бухгалтер з Маріуполя. 10 років прожив у Китаї.
«У 2008 році розпочалася криза і довелося шукати нові ідеї, думати чим займатися далі. Гуляючи з другом містом, ми побачили викинуті пусті пляшки. Жартома проговорили, що можна було б їх переробляти. Так спонтанно виникла ідея створити компанію, яка займатиметься переробкою ПЕТ пляшок.
Ми думали, що можна робити актуального. На той момент ніхто не переробляв ні пляшки, ні взагалі нічого. Вторсировину таку, як папір чи скло, збирали ще з радянських часів. А пластик ніхто не збирав на переробку. Ми подивилися, що така тема цікава. Я поїхав на виставку до Китаю, знайшов там обладнання. 2009 року ми купили його у кредит і привезли в Маріуполь. Довго налаштовували, вивчали принцип роботи, щоразу щось ламалося і не працювало – китайське виробництво далося взнаки. Налагоджувальні роботи тривали майже рік. І врешті з 2010 року ми почали працювати. За перших півроку переробили 20 тонн привезених пляшок і продали сировину у Болгарію. Багато ми доробили вже самі, удосконалюючи обладнання і це працює і допомагає у процесі виробництва дотепер», – згадує співзасновник компанії Андрій Михайлов.
Компанія «Грін компані» заснована 2009 року у Маріуполі. Через війну і прихід «ДНР» 2014 року бізнес довелося перевезти із рідного міста до Запоріжжя. А 2022 року, рятуючи підприємство від російських ракет, підприємство переселили вдруге, до Нововолинська.
До 24 лютого компанія планувала запускати ще лінію сортування у Запоріжжі та встановити обладнання для переробки кришечок від пляшок та наклейки, щоб виготовляти, наприклад, полімерпіщану плитку.
У Маріуполі компанія мала приміщення 1500 м2. Внаслідок повномасштабної війни – половину розбомбили, ще частина згоріла і все, що могло вціліти, знищено.
Коли з’явилася програма релокації бізнесу, керівництво скористалося цією можливістю. Щоб перевезти виробничі лінії із Запоріжжя знадобилося 13 залізничних вагонів. У Запоріжжі майже три тижні розбирали і пакували обладнння, а на Волині тиждень його розвантажували.
Релокували також і працівників з їхніми сім’ями. Четверо з них продовжують роботу у компанії, але тепер уже на Волині.
Ця адвокаційна кампанія реалізовується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснює Міжнародний фонд “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.