EN
Не сортую, бо і так все потім разом вивозять на полігон…
Це чи не найпоширеніша відмовка мешканців, які не довіряють інформації про те, що львівські перевізники, а їх у нашому місті п’ять, вивозять окремо роздільно зібрані відходи з контейнерних майданчиків. Забір пластику чи скла відбувається за наповненням відповідних контейнерів. Так, їх дійсно вивозять тими самими машинами (нема окремих автомобілів виключно для вивозу ПЕТ пляшок, скла, змішаних відходів тощо). Однак, у різні дні та у різний час машини забирають різні відходи.
Якщо ж раптом ви побачили, що в один сміттєвоз скидають відходи з різних контейнерів одночасно – знайте, що це порушення і привід зазняти відео та звернутись на гарячу лінію міста.
А що потім? Яка їхня подальша доля? Чи дійсно є сенс у тому, щоб мешканці відсортовували окремо скло, пластик, папір, органіку, а не викидали усе у бак для змішаних відходів? На що це впливає? Ми вирішили усе з’ясувати і прослідкувати шлях відходів. Наша команда побувала на одній із сортувальних станцій, де сортують, точніше – досортовують, зібрані з львівських контейнерів та сіток пластик та скло.
У місті розташовано дуже різні контейнери для роздільного збору відходів. Десь стоять дзвіночки, десь сітки, подекуди є таблички з інструкціями, що у них можна викидати не лише пластик, але й папір та бляшанки. То хіба так можна? У випадку, якщо далі вміст контейнера йде на сортувальню, як от ця, то таке допустимо. Але якщо на вашому майданчику є окремі контейнери для пластику, скла та органіки – сортуйте, будь ласка, відповідно.
Нагадаємо, що найкраще, звичайно, запобігати утворенню відходів, особливо пластикових. Але таки розповідаємо про те, що можна зробити з тою частиною відходів, що вже утворилися і які придатні для повторного перероблення, – далі.
Сортувальна станція є важливим етапом у циклі перероблення
Чим менша віддаль до заготівельників та переробного підприємства, тим ефективнішим і доцільнішим буде збір. Також важливо, щоб в межах кожної громади було організоване досортування та пресування відходів.
Локація
Цього разу ми відвідали сортувальну станцію у м.Ходорів (64 км від Львова). Розташована вона на території колишнього заводу поліграфічних верстатів. Площа майданчика – 0,68 га. Віддаль до жилих будинків – 150 м. Проте ані запахів, ані антисанітарії тут нема. Саме сюди троє з п’яти львівських компаній-перевізників доставляють роздільно зібрані ресурсоцінні відходи пластику.
З 2004 року ми займалися металобрухтом. Згодом зрозуміли, що питання кількості відходів в Україні набагато глобальніше, ніж металобрухт. Почали розвиватися, цікавилися, як це працює у Європі. Купили додаткове обладнання, сортувальну лінію, прес. Почали відбирати ПЕТ пляшки, 10-15 тонн на місяць. На сьогодні ми опрацьовуємо майже в 10 разів більше – до 100 тонн. І майже всіх їх привозять зі Львова, – розповів Микола Томін, власник сортувальні.
Потужності
Щодня працівники та працівниці на механічній лінії вручну перебирають усе, що привозять 4-5 сміттєвозів зі Львова та довколишніх громад. Це 7-10 тонн відходів. Цікаво, що системну роботу з перевізниками вдалось налагодити вже в часі війни, а до того інколи навіть закуповували та досортовували відходи з-за кордону.
Дотепер на території чекають вільної хвилини спресовані та тюковані відходи, які приїхали з Африки. Зараз же ледь встигають переробити все привезене зі Львова та околиць. Щоб збільшити обсяги, планують доставити ще одну сортувальну лінію. Вже закупили спеціальний барабан, що відділятиме кришечки від ПЕТ пляшок.
Звідки відходи
Тут приймають первинно сортовані мешканцями відходи від трьох львівських перевізників, а також від інших постачальників з області. Компанія також встановила власні сітки для збору ПЕТ тари у сусідньому Жидачеві, забирає її своїм сміттєвозом. Крім цього вторсировину (папір, скло, плівку) привозять місцеві мешканці та дрібні підприємці, які працюють у пунктах прийому.
Процес
Сміттєвози привозять і вивантажують усю зібрану вторсировину на відкритий майданчик. Щоб уникнути забруднення грунту і води, цей майданчик забетонували. Сировину на сортувальну лінію подають тракторами. По лінії відходи поступають у бункер, де працює 14 працівниць на зміні. Кожна з них вибирає з лінії “свій” вид відходів і кидає у спеціальний отвір-лійку у бункері. Внизу ж під отворами стоять, так звані, біг-беги, об’ємом приблизно 0,7м3. У них потрапляє усе ресурсоцінне. Працівники на майданчику слідкують за наповненням бегів та замінюють їх.
Наповнені беги транспортують у павільйон неподалік, де розміщені прес та подрібнювач. На пресі стискають та фасують у брикети папір, плівку, ПЕТ пляшки. Шредер дробить окремо інші типи пластику.
Але є замовники, яким потрібний пінопласт цілим, не дробленим. Переважно це частини від техніки: дверцята холодильників, кришки від старих телевізорів, комп’ютерів, бампери від авто. Таке відкладають окремо.
Працівники та їх обов’язки
Загалом на сортувальні працює понад 20 осіб. На найвідповідальнішій ділянці – сортувальній лінії – жінки. Вони більш зосереджені і витривалі до такої кропіткої роботи. Стрічка лінії постійно рухається. Чоловіки жаліються, що через це у них починає крутитися голова і вони не витримують, тому воліють виконувати вантажні роботи чи сортування склобою. Хоч, звичайно, будь-хто може працювати на будь-якій ділянці. Наразі склалось так.
Робоча зміна – 8 год, з перервою на обід. Також щодві години є перерви по 20 хв, щоб перепочити і перевантажитися. У релігійні свята не працюють.
Ми працюємо, щоб якомога менше відходів втрапляло на полігони і все, що можна переробити – перероблялося.
Працівники не соромляться своєї роботи, охоче розповідають про умови та особливості, адже розуміють, що роблять корисну для довкілля справу. Навіть місцевий священик згадує про їхній цінний внесок у стан довкілля. Цікаво, що це частково сімейний бізнес. Крім власника, який бере активну участь у всіх процесах, тут у сортувальному цеху працює його дружина, теща і тесть. Навіть донька-школярка під час канікул підзаробляє, відсортовуючи кришечки від ПЕТ пляшок.
То ж мити чи не мити відходи перед сортуванням?
Як ви бачите, досортовують відходи люди вручну. Тому якщо ви ретельно виберете залишки їжі чи рідини, щоб уникнути неприємного запаху, то це полегшить роботу людей. Але на подальше перероблення легке харчове забруднення відходів не впливає. А от тару від побутової хімії, миючих засобів мити взагалі й не варто. У процесі переробки її дроблять і потім вже миють гранули. Залишки засобів допомагають її помити без додавання інших препаратів.
Які ресурсоцінні фракції відбирають при досортуванні
Пластик: ПЕТ пляшки (без досортування по кольорах) (PET, 1), пакети (LDPE, 4), плівки (HDPE, 2), контейнери та відерка (PP, 5), і навіть будівельний пластик (PVC, 3) та пакувальний чи облицювальний пінопласт (PS, 6). Найціннішими зараз є пляшки з-під хімії і корки (HDPE, 2). На них найвища ціна. А от ПЕТ, кажуть, подешевшав.
Скло розділяють на оборотну тару, білий та кольоровий склобій. Оборотна пляшка, безперечно, вигідніша в реалізації, ніж склобій. Хоч цілих, неушкоджених пляшок сюди потрапляє мало, їх все ж вибирають окремо на повторне використання. Пошкоджені пляшки чи ті, що повторно не використовуються, як от з-під крафтового пива, вина, ігристого розділяють на прозоре і кольорове скло та подрібнюють. Прозорий склобій набагато дорожчий, адже з нього можна виготовити знову прозоре скло.
Також вибирають картон та папір, металеве паковання, якщо таке трапляється.
Цікаві знахідки
Серед привезеного знаходили і гроші, і золоті прикраси. Щоразу ніяковіють, коли серед маси відходів трапляється хліб, іконки, образочки, букетики і віночки, які освячують на релігійні свята.
До 30 кубів щомісячного «бонусу»
В окремі баки працівники викидають так звані «хвости». Тут накопичується те, що не повинно б було першочергово потрапляти до цих контейнерів. Переважно це рештки їжі, текстиль, одноразові контейнери від їжі, обгортки та пакети від круп, цукерок та чіпсів, навіть використані памперси трапляються. Також у хвости потрапляє дрібне скло. Інколи доводиться викидати й ті типи відходів, на які, на жаль, протягом тривалого часу немає попиту чи логістичні витрати перевищують вартість сировини. Зокрема, це тетрапак та подібне комбіноване паковання, біла непрозора ПЕТ пляшка з-під молочних продуктів. Все це відправляють на полігон на захоронення.
Органіка (залишки їжі та зелень) є однією з найбільших перешкод у роботі сортувальників, адже розкладається, виділяє запах і забруднює іншу вторсировину. Однак, працівники зауважили, що у відходах, привезених зі Львова, її стало істотно менше. Це свідчить про те, що львів’яни збирають і викидають її окремо й водночас краще сортують все решта. Хоча є й такі, хто далі підкидає її в сітки для пляшок чи у інші контейнери.
Такого бонусного «добра» назбирується щомісяця до 30 м3. Але погодьтесь, що це є свідченням про досить добрий рівень сортування мешканцями – приблизно 5% від загальної кількості усіх привезених відходів. Проблемою залишається радше те, що ще надто багато відходів, які можна повторно переробити, потрапляють таки у контейнери для змішаних відходів. За даними наших досліджень морфологічного складу відходів у ОСББ міста – 50-60% органіки та 20% пластику, скла, паперу та металів.
Збут вторсировини: куди і що з цього потім виробляють
Для відсортованого збут шукають самостійно.
Повномасштабне вторгнення переламало налагоджену систему. До 50% підприємств, які закуповували й переробляли посортоване, просто перестали існувати. Завдяки постійному моніторингу ринку, знаходять нові підприємства чи ті, які досі на плаву.
Пластики (полімери)
Переважну більшість пластику віддають на підприємства, що виробляють покрівельні будматеріали. З ПЕТ пляшок фірма-переробник з Харківщини виготовляє волокно і сантипон. З поліпропілену у Чернівцях виготовляють сітки для огорожі. Пластмасова оболонка захищає дріт від іржі. Також там роблять палети. Спінений полістирол (пінопласт) їде на переробку у Хмельницький. Неспінений полістирол відправляють у Кам’яне, що на Дніпропетровщині. З нього роблять гранулу. Плівку везуть у Івано-Фанківськ.
На цій сортувальній станції не відбувається досортування ПЕТ пляшок по кольорах, бо як вже зазначали, з них виготовляють сантипон, волокно, єврорубероїди, домішки для асфальту (компанія-покупець має запатентоване виробництво цієї продукції). В мікс іде все, що не беруть флексовики (переважно, білі і не прозорі пляшки та інші ємності). До речі, зараз триває будівництво нового такого заводу у Калуші. Передбачають, що це спростить та здешевить логістику, як для постачальників, так і для експорту у Європу готової продукції.
Для фірм, які переробляють ПЕТ пляшки на ПЕТ флейк та гранулу, з яких потім повторно виготовляють пляшки, важливо розділяти ПЕТ за кольорами та навіть за попереднім вмістом, як от олія, щоб належно промити при переробці. Команда Zero Waste Lviv побувала на екскурсії і на такому підприємстві.
Скло
Оборотну тару закуповують логістичні компанії й повертають відповідним виробникам напоїв. Переважно на великі броварні, де є лінії для миття та автоматичного контролю цілісності пляшок.
Склобій викуповують склозаводи чи їх заготівельники. Найближчий до Львова склозавод знаходиться у Рівненській області. Співпрацюють також і з підприємством у м.Рокитне.
Як стимулювати роздільний збір та перероблення на законодавчому рівні
Прийняття Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» є найважливішим законодавчим кроком для забезпечення роздільного збору та перероблення відходів. Із впровадженням системи розширеної відповідальності виробника, у вартість товарів закладатиметься покриття витрат на збір, досортовування, транспортування та перероблення паковання.
А ми нагадуємо, що найкраще було б не створювати, або створювати якомога менше відходів. Купуючи товари в пакуванні, обирайте таке, яке можна переробити й відсортовуйте ці відходи пакування у окремі контейнери.
Ця адвокаційна кампанія реалізовується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснює Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
