Карантин і zero waste: де і як не зраджувати своїм принципам

Останні 2 роки ми активно долучаємось до стрімкої популяризації багаторазових замінників одноразовим пластикам: багаторазові горнята приходять на зміну одноразовим пластиково-паперовим, в закладах дедалі частіше пропонують бамбукові та металеві соломинки, а пити воду з ПЕТ-пляшки ще трохи, і буде проявом поганого виховання. Держави одна за одною забороняють виробництво одноразових фасувальних пакетів, а ЄС проголосили 2021 роком відмови від 20-ти різних одноразових пластикових виробів (від яких шкоди значно більше, аніж користі).

І, здається, все йде добре, світ визнає свої помилки і розвивається. Тому, можливо, ми не помремо в 2050-му від кліматичної кризи. Але тут прийшов він і забрав наш сон та став причиною нервового тику.

Він – це коронавірус.

Пандемія коронавірусу поставила під сумнів використання багаторазових речей, особливо коли це стосується пакування продуктів. Перевикористання – один з головних принципів zero waste. Використовуючи знову ти:

• бережеш ресурси планети (не потрібно витрачати нові ресурси на виготовлення ще більшої кількості речей);
• бережеш енергію (що мала б піти на виготовлення нових продуктів);
• бережеш природу (від забруднення: менше речей потрапляє на сміттєзвалища).

У цьому дописі ми спробуємо розібратись, що правда, а що ні, коли мова йде про (не)безпечність одно- та багаторазового пакування, і як насправді дієво можна захистити себе від шкідливих вірусів.

Спочатку поговоримо про те, що ж таке COVID-19 та як він передається.

Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти різні захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому. Зазвичай, такі віруси не несуть загрози для людей, проте коронавіруси можуть швидко мутувати та ставати небезпечними. 

Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Основне занепокоєння викликає діапазон вираженості симптомів: деякі люди мають легкі симптоми, інші — тяжко хворіють. Це ускладнює встановлення справжньої кількості заражених та швидкості передачі вірусу від людини до людини.

Найпоширеніші симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт. Інкубаційний період триває від 2-х днів до 2-х тижнів. Хоча вірус ще не вивчили повністю, на сьогодні відомо, що люди похилого віку із хронічними захворюваннями більш схильні до ризику розвитку важких захворювань.

Наразі відомо, що вірус передається повітряно-крапельним та контактним шляхами:

1. Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, рота та очей через забруднені руки або інші предмети (хустинку, рукавиці тощо). 
2. Повітряно-крапельним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання. Коронавіруси не здатні зберігати заразність під час передавання на далекі відстані, тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2м.

А тепер давате про наше зеровейстне. Подивимося на ситуацію через основні рекомендації стосовно запобігання зараженню. 

Ретельно і часто мити руки з милом чи обробляти їх спиртовмісним антисептиком

Тут все очевидно. Здавалося б. Але сьогоднішня ситуація показала, що для багатьох миття рук стало ще тим викликом. Єдине, що можемо сказати з нашої точки зору, то це те, що тверде мило шматком нічим не гірше рідкого мила. Головне ретельно мийте руки не менше 30-ти секунд.

В антисептиках найважливішим (з точки зору впливу на вірус) показником є вміст спирту, а не додаткові складники. І запам’ятайте: якщо ви сидите вдома і ретельно миєте руки, то не треба додаткового сушити руки ще й дезінфекторами. Якщо хочете спробувати зробити свій власний засіб, то загляньте в попередній блогпост про засоби для дому і там є декілька рецептів.

Використовувати – при потребі – захисну маску

Для захисту себе та всіх, хто довкола, варто носити захисну маску. Але нагадаємо, що маска захищає здорових людей від можливості зараження повітряно-крапельним шляхом від хворих осіб, а хворим дає можливість не поширювати бактерії. Тому важливо, щоб маска щільно прилягала до носа і рота. Носити маску на бороді або як аксесуар у сумці неефективно.

А тепер щодо самих масок: маску потрібно змінювати кожні 3 години, і це означає, що люди, які мають цілий день ходити в масці, використовують 8-10 масок в день. І оця величезна кількість використаних одноразових масок потрапляє на сміттєзвалище та буде там десятки років, бо до їх складу входить і пластик. Тому, якщо ви не лікар/ка чи безпосередньо не контактуєте з хворими, можете сміливо замінити одноразові маски на багаторазові з тканини: вони захищають так само. Але не забувайте прати її після кожного використання.

 

Купувати продукти харчування у пакуванні

Якщо з контактами все вирішується доволі просто – через карантин та самоізоляцію – то з можливістю заразитись через харчові продукти та інші предмети все набагато складніше. Особливо, коли ми говоримо про товари на вагу та продукти харчування, які можуть у звичайні дні продаватись без пакування.

Перша реакція держав – пакувати все у пластик. Деякі країни та міста, які попередньо вводили заборону на одноразові пластикові пакети, зараз призупинили або зняли це обмеження з метою захистити населення від можливості зараження через продукти харчування. Але чи відповідає це дійсності? Чи справді завдяки поліетиленовому пакуванню ми можемо повністю вберегтись від зараження?

Доки ще не винайшли ліків від COVID-19, великій нафтохімічній промисловості, яка відповідає за виготовлення пластику допомагає міф “стерильності”. Більшість людей вважає, що одноразовий пластик передає менше вірусних забруднень та не переносить збудників. Поширене та, на перший погляд, цілком логічне уявлення про одноразові речі. Принцип одноразового – “buy – use – waste” (“куплено – використано – викинуто на смітник”) дозволяє нам думати про те, що одноразові речі є безпечними.

Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове пакування не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту. Візьмемо, до прикладу, пластикову пляшку: її виготовляють на заводі і за цикл  виготовлення вона рухається з точки А в точку Б і, врешті-решт, опиняється на палеті, де її пакують для подальшого перевезення. Під час процесу переміщення від резервуару з пластиковою масою до пелету завжди є ймовірність того, що десь на пляшку потрапить пил. І це стосується будь-якого типу пакування.

То чому ж ми схильні вважати пластикове пакування стерильним, хоч це не так? Це припущення було зроблено ще в 50-х роках минулого століття, коли вперше було випущено одноразову пластикову тару. Вона подарувала людству доступність та зручність: набагато простіше та дешевше купити одноразову пластикову тарілку і після вживання з неї їжі просто викинути, а ніж постійно мити багаторазовий посуд вручну. Таким чином і вибудувалось уявлення про те, що загортання продукту у пластик це зручно, економно та гігієнічно.

І переробка для боротьби з пластиковим забрудненням також не вихід, тому що більшість пластику так і не потрапляє на переробні заводи.

 

Згідно даних 1950 – 2015 рр., тільки 6% всього виготовленого пластику було перероблено, і лише 1.3% з них використовується далі. 

 

 Даних про те, скільки серед перероблених пластиків було предметів одноразового використання, немає, але зважаючи на те, що цей пластик часто або зовсім не годиться до переробки через забрудненість, або не є ресурсоцінним, вона може бути дуже мізерною. Відповідно, правильне рішення тут – відмова, в першу чергу, від одноразового пластику на всіх рівнях (особистий, загальнодержавний та у бізнесі).

І вчені також не заперечують цю тезу. Згідно досліджень американських вчених з Каліфорнійського університету та Національного університету алергій та інфекційних захворювань, віруси сім’ї SARS-CoV на пластиковій поверхні зберігаються довше, ніж на паперовій чи мідній.

 

Згідно дослідження, вірус на пластиковій поверхні зберігається протягом 72-х годин, на мідній поверхні ж вірусу не було зафіксовано 8 годин після контакту із збудником, на картонній – після 24-х години. 

 

Центр громадського здоров’я наводить наступні дані про зараження поверхонь:

Звісно, у часи пандемії пріоритетом №1 є саме здоров’я та безпека, але використання багаторазових засобів ніяким чином йому не шкодить. Рішення, які ми приймаємо, мають бути підкріплені саме висновками науковців/чинь та лікарів/ок, а не нафтовим та пластиковим лобі, які за історію свого існування зробили більше поганого, аніж хорошого. І дарма вірити в те, що одна зі сфер, що найбільше забруднює наше довкілля, врятує нас від пандемії.

 

Ми хочемо наголосити на тому, що одноразовий пластик нічим не кращий за багаторазові добре продезінфіковані альтернативи.

 

Як часто ви миєте пакування, в якому у вашій оселі опиняється сир? Давайте, я вгадаю: жодного. Але ж на це пакування так само осідають бактерії та віруси, пилюка, а може хтось випадково пчихне на нього, ну і в будь-якому випадку візьмете ви це пакування непродезінфікованими руками. А потім воно опиняється на кухонному столі і ви вже чистесенькими руками розриваєте його і витягуєте сир. Чи захищає вас пакування від вірусу у цьому випадку? Риторичне питання.

Якщо на пластиковій поверхні вірус може зберігатись протягом кількох днів, то продезінфікувавши багаторазовий контейнер чи помивши гарячою водою з милом багаторазову торбу, вірус зникне за менше, ніж хвилину (цитата). 

Це стосується і багаторазових горнят, посуду та пляшок: якщо їх часто мити та – при потребі – кип’ятити, вірус вам не загрожує. Особливо, якщо у вас вдома є посудомийна машина. Більший ризик заразитись буде від користування смартфоном чи набираючи пін-код кредитки на касовому апараті у супермаркеті. 

Найбільша перевага власної тари в тому, що вона твоя. Ти ніколи не дізнаєшся хто та скільки разів торкались одноразової пластикової пляшки чи пакування у супермаркеті, а про своє пакування ти можеш це сказати із впевненістю. 

Підсумуємо

Коронавірус – це справді великий та непередбачуваний виклик для всього людства, але є і інші не менш масштабні загрози, такі, як зміни клімату, постійне збільшення утворення відходів та забруднення пластиком. І замість того, щоб повертатись назад до одноразових товарів і нівелювати докладені попередньо зусилля щодо зміни цього тренду, мережі супермаркетів та бізнеси повинні зосередитися на вдосконаленні методів очищення та дезінфекції, а також на посиленні гігієнічних рекомендацій, які є найбільш ефективним способом уникннення поширення вірусу. Більшість бізнесів зараз збільшують використання одноразового пакування, зокрема і для того, щоб вижити у цій складній ситуації. І це цілком зрозуміло. Проте, поширення коронавірусу з часом зупиниться, а сміттєві гори нікуди не подінуться. Ситуація з масивним збільшення кількості одноразового пакування свідчить про те, що у нас немає робочих систем, необхідних для доставки їжі у багаторазовому пакуванні. Але навіть у цій сфері є приклади зокрема стартап LOOT, який і в часи пандемії набирає обертів. В Україні таким прикладами є доставка “Smart Food” (Львів) та кейтеринговий сервіс “Соль и перец” (Київ). Таким чином, бізнеси, які готові трансформуватись, виживають та виходять у профіт. І нові моделі ведення бізнесу, які є не лише більш дружніми до планети, але і більш економічно вигідними для самого бізнесу, зараз, як ніколи раніше, затребувані нашим суспільством

Хоча коронавірус з часом змінить багато речей у нашому житті, він не змінить наших основних цінностей, таких як здоров’я: людей, планети та економіки. І щоб здоров’я наше та планети не погіршувалось, не забувайте про беззаперечні справді дієві методи захисту від COVID-19 (крім згаданих вище):

1. Дотримуватися правил соціального дистанціювання (1,5 – 2 м)
2. Уникати близьких контактів з хворими.
3. Збалансовано харчуватися.
4. Пити достатньо рідини. В ідеалі води, трав’яного чаю чи чаю з медом/лимоном/імбиром/журавлиною/обліпихою (обрати своє).
5. Провітрювати та зволожувати приміщення.
6. Дбати про достатню кількість сну.

І бонусне:

Ретельно мити та дезінфікувати ваші багаторазові замінники одноразового пакування і не забувати їх, коли ходитимете на закупи.

Будьмо здорові!

 

Корисні посилання:

1. Міністерство охорони здоров’я України (офіційний сайт) – https://moz.gov.ua/article/news/7-poshirenih-pitan-pro-novij-koronavirus 
2. Центр громадського здоров’я МОЗ України (офіційний сайт) – https://www.phc.org.ua/ 
3. Grist. “Can the zero-waste movement survive the coronavirus” – https://grist.org/climate/can-the-zero-waste-movement-survive-the-coronavirus/ 
4. The Economist. “The known unknowns of plastic pollution” – https://www.economist.com/international/2018/03/03/the-known-unknowns-of-plastic-pollution  
5. The New England Journal of Medicine. “Aerosol and Surface Stability of SARS-CoV-2 as Compared with SARS-CoV-” –  https://www.nejm.org/doi/10.1056/NEJMc2004973