EN
- Львів став першим містом поза Євросоюзом, яке приєдналося до міжнародної програми Zero Waste Cities і яке успішно впроваджує її політики.
- У Львові збирають і переробляють на компост органічні відходи, тут діє мережа прибудинкових компостерів та збудовано першу і єдину в нашій країні компостувальну станцію. Попит на придбання компосту значно перевищує пропозицію.
- Задля зменшення використання одноразового посуду тут вперше в Україні впроваджено сервіс заставних горняток для напоїв із собою – Zero Cup. А при замовленні кави у своє горнятко клієнт отримує знижку на напій у понад сотні кав’ярень.
Це лише кілька досягнень міста, які вдалося реалізувати впродовж останніх п’яти років, за час діяльності ГО Zero Waste Lviv. Ми створили організацію щоб допомогти містові рухатися шляхом «Нуль відходів». Місто намагається впроваджувати ці підходи у своє щоденне життя. Тож з нагоди 5-річчя Zero Waste Lviv разом з Іриною Мироновою, екологинею, виконавчою директоркою ГО, національною координаторкою програми Zero Waste Cities, підводимо короткі підсумки 5-річного життя Львова у напрямку zero waste («Нуль відходів»).
Сміттєва криза як зміна вектору життя міста
Питання поводження з відходами для Львова стало критично важливим, коли у грудні 2016 року почалася так звана «Сміттєва блокада» (інші міста перестали приймати відходи зі Львова на свої полігони попри те, що Львів платив за їх захоронення суттєво дорожче за ціну, встановлену для місцевих громад). Це був вимушений крок міста після того, як у травні 2016 року внаслідок пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі загинули люди і його закрили.
На запрошення Андрія Москаленка, Заступника міського голови Львова з питань розвитку, зібралася дорадча група фахівців, дотичних до сфери охорони довкілля. Головним її завданням було напрацювати план дій у місті, щоб пом’якшити кризу і закласти правильний напрямок розвитку сфери управління відходами на майбутнє.
Серед перспективних інфраструктурних рішень визначили новий полігон і завод з переробки відходів. Але нагальною проблемою було, що робити тут і тепер і як загалом ставитися до цього питання?
Я почала шукати і досліджувати які є рішення, який досвід системи управління відходами поза інфраструктурними, як це питання додатково вирішується, коли інфраструктура будується вже під модель чи концепт, – розповідає Ірина Миронова. – Через кейси американських (Нью-Йорка, Сан Франциско) та європейських міст я дізналася про програму Zero Waste Cities, яку адмініструє Zero Waste Europe. Ми почали детально розглядати, з чого вона складається, які використовують підходи і чи таке можливо реалізувати у нас. На той момент словосполучення «zero waste» в Україні не вживалося взагалі. Були лише окремі ініціативи, що стосувалися сортування відходів.
Ідея і суть
Ідея zero waste полягає в тому, що систему управління відходами треба починати із запобігання утворення відходів шляхом максимального переходу на використання багаторазових речей і відмови від одноразових, ремонту. Вже далі – роздільний збір і переробка. Для цього важливо розуміти, де утворюються відходи, скільки їх, які це відходи, який їхній склад, які інституції до цього дотичні, що утворюють мешканці, а що бізнеси, яким є життя міста, які напрямки діяльності спричиняють утворення відходів тощо.
На той час в Україні ще ніхто не говорив про те, що треба починати з управління органічними відходами і лише після цього організовувати роздільний збір ресурсоцінної сировини (папір, картон, скло тощо) та запобігати утворенню всього, що не має матеріальної переробки.
В європейському законодавстві існує поняття ієрархії управління відходами, яка більшою мірою збігається з концепцією «Нуль відходів». Єдина розбіжність: zero waste не розглядає застосування технологій, що стосуються спалення, навіть з метою виробництва енергії.
Я презентувала цю концепцію, цей підхід з прикладами, як це відбувається і як може бути реалізовано. Через ярмарки, фестивалі з відмовою від одноразового посуду, програми із зменшення використання підгузків, роздільний збір органічних відходів тощо. Цю концепцію сприйняли і підтримали, – згадує Ірина. – 11 січня 2017 року в Центрі міської історії разом із Заступником міського голови Львова з питань розвитку Андрієм Москаленком, представником ініціативи «Чисте місто» Олегом Котисом та співзасновником медіа-хабу «Твоє місто» Тарасом Яценком ми презентували громадськості цю концепцію і намір Львова рухатися шляхом zero waste (Нуль відходів).
До цієї команди волонтерів доєдналися Віталій Соловій, який став співзасновником ініціативи, а згодом і громадської організації, а зараз є Головою правління Zero Waste Lviv, та Юлія Юрченко. Від ЛМР лідером процесу був Андрій Москаленко та Тетяна Кожокарь. Активно допомагав із комунікаціями Всеволод Поліщук, тепер також член Правління організації. А логотип розробив та подарував Сергій Фединяк.
Далі – кілька місяців інтенсивної роботи, зустрічі із найрізноманітнішими стейкхолдерами (представниками бізнесу, переробних підприємств, сортувальних станцій, ОСББ), аналіз отриманої інформації, формування мапи відходів міста та шляхів їхньої можливої долі поза сміттєзвалищем. У червні 2017 року ці напрацювання лягли в основу міської Стратегії поводження з твердими побутовими відходами у м. Львові на 2017-2019 роки.
Після того, як місто прийняло стратегію на основі принципів «Нуль відходів», було створено комунальне підприємство «Зелений Львів» та підписано угоду про кредит ЄБРР на будівництво заводу та рекультивацію полігону.
На фото – презентація концепції «Нуль відходів» 11 січня 2017 року.
Прийняття концепції «Нуль відходів» з боку бізнесу
Цікаво, що бізнес, заклади сегменту HoReCa не розглядали себе з точки зору утворювачів відходів, хоча саме вони і продукують велику їх частину. Тоді робоча група познайомилася із власниками кав’ярень. На шляху дослідження виникло багато ініціатив. Одна з них – пропонувати знижку на каву при купівлі її у своє, а не одноразове горнятко. Таку ідею першими підтримали у мережі «Альтернативна кава», далі доєдналися ще кілька закладів, і на сьогодні їх уже більше сотні. Сподіваємося, буде ще більше, адже це питання важливе для міста.
Обговорювали концепцію «Нуль відходів» також із представниками Холдингу емоцій !FEST, після чого в усіх їхніх кав’ярнях та ресторанах було прийнято рішення відмовитись від цукру в стіках і подачі пластикових трубочок у напоях. Здавалось би, просте рішення, але воно мало вагомі наслідки: економія на витратних матеріалах для мережі, зменшення кількості відходів, важлива репутаційна підтримка і легітимізація концепції «Нуль відходів» через впровадження на практиці рішень, які раніше були лише рекомендацією від влади міста.
Фестивалі без одноразового посуду
Перший фестиваль крафтового пива і вінілу, який в той час був на стадії підготовки, відбувся вже без одноразових горняток. Організатори ризикнули, закупили посуд багаторазового використання, і відвідувачі смакували пивом у скляних келихах.
Наприкінці 2017року відмовився від одноразового і перейшов на скляний посуд також міський фестиваль сиру і вина. Цю практику вже підтримують інші фестивалі.
Команда Zero Waste Lviv та їхні багаторазові келихи на фестивалі пива і вінілу. Фото: Андріана Сиванич
Zero Waste Challenge для містян
У ZWL отримували багато запитів від активних небайдужих мешканців, які вболівали за довкілля і цікавилися можливостями зменшення продукування сміття у своєму побуті. Це стало поштовхом для проведення серії Zero Waste Challenge. Учасники, а їх було кілька сотень, проходили тест, а потім отримували щоденні завдання для формування zero waste навичок. Тоді до проведення челенджу доєдналася Діана Попфалуші з організації «За ЕКОрозвиток», яка згодом стала співзасновницею громадської організації. Саме проведення челенджів сформувало ширше коло волонтерів та прихильників. Серед них в теперішній команді Zero Waste Lviv працюють Люба Бокало, Євгенія Дев’яткова, Ірина Панчишин.
Zero Waste Fest
2018 року до Години Землі разом із Всесвітнім фондом природи в Україні, в якому тоді працювала Ірина Миронова, спільно з Холдингом емоцій !FEST було організовано перший Zero Waste Фестиваль. Тут завдячуємо персональній ініціативі Оксани Ємець, тоді комунікаційної менеджерки !FEST, а зараз – комунікаційної менеджерки організації.
Ідеєю фестивалю було показати, що мешканці можуть робити самостійно, щоденно, кожен на своєму рівні, без участі влади і додаткових впливів. Там презентували також інші ГО, які допомагають зменшити кількість відходів: «Зелена коробка», «Екобібліотека», «Оселя».
На фестивалі зібрали ярмаркарів та виробників Zero Waste товарів (екоторбинок, косметики без шкідливих речовин і надмірного паковання, товарів багаторазового вжитку).
Софія Сидоренко допомогла провести школу Zero Waste лідерів, що відбулася в межах фестивалю.
Zero Waste Фестиваль став початком громадської та просвітницької діяльності для мешканців і пропагував стале споживання і зменшення рівня відходів задля зменшення негативного впливу на довкілля на рівні домогосподарств на прикладі окремої квартири, окремої сім’ї.
Тож 2018 року у Львові почала формуватися ціла екосистема різних організацій, ентузіастів, спільнот і небайдужих мешканців, які підтримують і поділяють цінності zero waste.
Приклад для інших міст і міжнародна співпраця
Після проведеного фестивалю концепцією zero waste почали цікавитися в інших містах України. До Львова приїжджали активні громадські лідери з Харкова, Києва, Полтави та інших міст за обміном досвідом у цьому напрямі.
Інституція, яка відіграла важливу роль у формуванні ZWL – Австрійське бюро кооперації у Львові. За їхньої підтримки було проведено Zero Waste Вікенд, під час якого зібрали zero waste організації, блогерів та активістів з усієї України. Про досвід Австрії учасникам розповіла гостя заходу Гелена Паттерманн – голова Zero Waste Австрія.
Після вікенду було створено громадську спілку “Український Альянс Нуль Відходів”, яка з квітня 2020 року є повноцінним членом мережі Zero Waste Europe, – розповідає Ірина Миронова.
У вересні 2020 року Львів заявив про приєднання до програми Zero Waste Cities, учасниками якої є понад 400 європейських міст. На даному етапі окрім Львова до програми також доєднався Люботин, що на Харківщині, а допомагають йому на шляху Kharkiv Zero Waste.
Не лише до Львова приїжджали колеги для обміну досвідом, а й ми їздили вивчати досвід та переймати найкращі практики. За ці роки команда Zero Waste Lviv відвідала Польщу, Бельгію, Швецію, Німеччину, Австрію, Хорватію та Словенію, щоб дізнатись, як там організовують попередження утворення, збір та переробку відходів.
Вдалі ініціативи
Львів розвивається відповідно до концепції і має вже чимало досягнень. Коли 2017 року заклали стратегію роздільного збору органічних відходів, ніхто не вірив, що це спрацює. А сьогодні місто має першу і єдину в Україні компостувальну станцію, збирає харчові відходи від населення і бізнесу, а також зелені відходи, і переробляє їх на добрива. Цьому передували численні лекції у партнерстві з Тетяною Чучко про індивідуальне та прибудинкове компостування та пілотний проєкт “Компостери в ОСББ” за підтримки ЛМР.
Великою кампанією 2019 року було обмеження обігу пластикових пакетів. Перший День без поліетилену провели у квітні 2019, і ця місцева ініціатива через кілька місяців переросла в національну. У липні за підтримки Міністерства екології та довкілля і ПроООН відбувся вже Всеукраїнський день проти поліетилену.
ZWL реалізовано три соціокультурні проєкти у співпраці з Департаментом управління відходами ЛМР. Проєкт 2019 року – «Компостери для ОСББ». Ідею проєкту привезли з Брюсселю, і він показав, що львів’яни готові до роздільного збору та компостування органічних відходів. Ці напрацювання тепер використовують і в інших містах України. Проєкт 2020 року – просвітницька кампанія «Без пластику», 2021 – «Підгузки зайві» і запуск сервісу заставних горнят для напоїв із собою (Zero Cup).
Любов Бокало на зустрічі з лікарями 6 міської поліклініки м. Львова в рамках проєкту «Підгузки зайві». Фото: Богдан Ємець
За підтримки Управління екології та природних ресурсів ЛМР у 2021 році було проведено пілотний проєкт зі збору від населення протермінованих медичних засобів. Спільно з партнерами вдалося зібрати більше 150 кг медичних відходів, а також напрацювати рекомендації для розробки міської системи збору протермінованих ліків.
Стратегічні напрямки роботи
За цей час організація Zero Waste Lviv виросла в інституційну. Має налагоджені політики і процедури, є незалежно сформоване правління. «Ми провели низку стратегічних і планувальних сесії, завдяки спеціалізованому навчанню підвищуємо свій професійний рівень, – додає Ірина Миронова. – З 2019 року і дотепер маємо інституційну підтримку в рамках «Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні» (EPAIU) від фонду «Відродження» за підтримки уряду Швеції».
Основні три стратегічні напрямки роботи – це:
- допомога місту у впровадженні концепції Zero Waste на рівні управління містом,
- популяризація та допомога в розвитку роздільного збору та компостування органічних відходів,
- зменшення обігу пластикових речей одноразового використання і пошук рішень, популяризація багаторазових альтернатив.
Команда Zero Waste Lviv – це небайдужі люди, фахівці різних напрямків, які поділяють цінності zero waste. Фото: Zero Waste Lviv
За спостереженнями виконавчої директорки організації, готовність докладати зусилля і запит на системні рішення в сфері управління відходами є. Дедалі більше бізнесів готові включатися в зміну парадигм. На жаль, пандемія ковіду загальмувала цей рух. Але спільно із Zero Waste Europe львівська ГО розвіює міфи і спростовує недоцільні обмеження.
Zero Waste Lviv випробовують багато різноманітних підходів, які потім можуть лягти в основу міської політики. Активно працюють з багатьма департаментами ЛМР і комунальними підприємствами.
Організація також веде дослідницьку роботу, зокрема за підтримки фонду «Відродження» було проведено дослідження про вплив пандемії на управління відходами у Львові та Полтаві.
«Ми проводимо і морфологічний аналіз відходів. Зараз у роботі дослідження ролі неформальних збирачів вторсировини. Адже ми намагаємося розуміти і враховувати роль усіх, хто у місті залучений до утворення чи переробки відходів», – каже Ірина.
Надія Кугук
