Поводження з відходами на острові Крк, Хорватія

В рамках туру zero waste містами в серпні 2021 року команда Zero Waste Lviv відвідала острів Крк в Хорватії і ознайомилась з їхньою системою поводження з відходами. Чому Крк? Розказуємо!

Крк — один з найбільших островів Хорватії. Острів розділений на 7 муніципалітетів, в яких постійно проживає близько 20 000 мешканців. Проте в туристичний сезон кількість населення може збільшуватись у 6 разів. Роздільний збір відходів тут розпочали в 2005 році, коли довелося закрити переповнене місцеве сміттєзвалище. Тоді ж вирішили, що відкриття нового звалища не вирішить проблему, і почали працювати в напрямку зменшення кількості відходів, що потрапляють на захоронення. Cьогодні Крк готується до отримання сертифікації за програмою Zero Waste Cities.

Хто обслуговує 

Вивезення відходів в усіх семи муніципалітетах здійснює компанія Ponikve.krk, названа на честь озера Понікве, що забезпечує острів прісною водою. Ця компанія також займається водопостачанням, водовідведенням та розвитком зеленої енергетики (наприклад, обслуговує сервіс оренди електровелосипедів). Під час візиту ми відвідали офіс компанії у містечку Крк, а також комплекс з управління відходами.

Команда Zero Waste Lviv в офісі компанії Ponikve.krk

Комплекс з управління відходами

Тут знаходяться:

• Сортувальна станція, що має конвеєр для ручного сортування відходів та прес для вторсировини. Конвеєрна стрічка проходить через декілька відділень, в кожному з яких відбирають певний вид відходів. Працівники знаходяться на верхньому рівні, а відібрана вторсировина скидається на нижній, і потім звідти потрапляє в прес. Схожу систему сортування відходів планують встановити на заводі у Львові.

• Станція компостування відходів, що включає майданчики для дозрівання та зберігання компосту. Майданчик для дозрівання компосту заасфальтований та обладнаний дренажними каналами для збору рідини, що утворюється в процесі. Компост тут дозріває протягом 2-3 місяців. Тут також знаходиться обладнання для відокремлювання органічних відходів від пакетів, в яких їх збирають, та обладнання для просіювання готового компосту.

• Старе рекультивоване сміттєзвалище, яке закрили в 2005 році. Від звичайного порослого травою пагорбу його відрізняють лише опорні кам’яні конструкції на схилах (які дуже органічно вписуються в ландшафт) та труби дегазації. Через них збирається звалищний газ, який в невеликих кількостях ще утворюється всередині. Зібраний газ спалюють у спеціальній установці на території.
• Діюче сміттєзвалище. Його використовують лише влітку, коли об’єми відходів зростають. В інший час відходи відправляють на сміттєпереробний завод на материковій частині Хорватії. Там відходи перероблятимуть в RDF-паливо для цементних заводів.

• Станція перевантаження відходів, яка ще будується. Її планують використовувати для збору змішаних відходів та погрузки їх у фури, що доставлятимуть їх на великі сміттєпереробні заводи. Зараз в країні працює один такий завод, проте планують побудувати ще дев’ятнадцять.

Весь комплекс, сфотографований з вершини рекультивованого сміттєзвалища, виглядає так:

Майданчики прийому

Окрім великої сортувальної станції, кожен муніципалітет має невелику станцію прийому відходів, куди мешканці привозять сміття самостійно. Тут можна здати пластик, скло, папір та метал, а також габаритні та небезпечні відходи, лаки, фарби, олії, старий одяг тощо. Здавати відходи тут безкоштовно, а за PET-пляшки, алюміній та скло ще й платять гроші у вигляді чеків, які можна отоварювати в супермаркетах. 

Для тих, хто потрапляє на станцію в неробочі години, поруч встановлено контейнерний майданчик для основних видів відходів:

Збір від дверей до дверей

Саме за таким принципом на Крку збирають 80% відходів, адже більшість будинків тут приватні. Кожне домогосподарство має свій набір кольорових контейнерів, які вивозять за графіком. Графік взятий з офіційного сайту компанії.

Дні відмічені кольором, що відповідає кольору контейнерів:

Жовтий — пластик і метал
Синій — папіру і Tetra Pak
Сірий — скло
Коричневий — органіка та садові відходи
Зелений — змішані відходи

Можна обирати більші чи менші за розміром контейнери залежно від того, скільки відходів ви продукуєте. Графік вивезення на весь рік розміщений на сайті компанії. 

20% відходів збирають через більш звичні для нас контейнерні майданчики. Їх можна побачити посеред міста або в місцях більш щільної забудови. Частина з них — підземні. З переходом на систему «від дверей до дверей» їх кількість зменшилась з 1400 до 85.

Для вивезення будівельних та великогабаритних відходів кожен мешканець може раз на рік замовити великий контейнер об’ємом 5 м2. Його привезуть за вказаною адресою, а за 24 години безкоштовно вивезуть. 

Робота з мешканцями

В компанії Ponikve визнають важливість комунікації з мешканцями та навчання правильного сортування. Це навчання вони починають ще з дитячих садочків! Крім того, постійно ведеться робота з дорослими.

Для навчання мешканців в компанії є окремий відділ, в якому працює п’ять людей. Та вони не лише займаються створенням інструкцій чи навчальних відео, а й їздять на забір відходів, заглядають до контейнерів та пояснюють чи роблять зауваження, якщо їх вміст погано посортовано. Систематичні порушення правил сортування загрожують мешканцям штрафом або збільшенням вартості послуг, тож до цих порад зазвичай прислуховуються.

Тарифи

Вартість послуг із вивезення відходів для домогосподарств рахують за площею. Для готелів та кемпінгів розрахунок іде за комбінованим тарифом: на 80% він залежить від кількості людей, яку вони можуть прийняти, на 20% — від кількості контейнерів. Виходить, що вартість вивезення сміття майже не залежить від його кількості, а за апартаменти, де влітку проживають туристи, послуга вивезення відходів оплачується весь рік.

Такий підхід має свої плюси, оскільки дозволяє підготувати систему до різкого збільшення кількості відходів у літні місяці та убезпечує від утворення несанкціонованих звалищ. Але є і мінус: це не стимулює мешканців генерувати менше. Змінити це планують у наступному році. Тоді почнуть діяти правила, що зобов’язують компанію-перевізника зважувати вміст кожного контейнера і розраховувати вартість згідно фактичної кількості відходів. 

Систему поводження з відходами на Крку організовано значно краще, ніж в інших регіонах Хорватії, але різниця між тарифами на острові та в решті країни не така вже й велика — 10-20%.

Наші враження

Ці відвідини для нас залишили по собі багато вражень та тем для роздумів. Основні зібрали нижче:

• Приклад Крку гарно ілюструє, що навіть на місцевому рівні можна досягти значного прогресу в організації управління відходами. Керівництво компанії зацікавлене в подальшому удосконаленні роботи та може розраховувати на підтримку місцевої влади. Так, голови усіх семи муніципалітитеів входять до наглядової ради компанії Ponikve.krk.
• Тут дуже гарно організовано роботу з мешканцями. На відміну від будівництва заводів або оновлення парку сміттєвозів, це не потребує таких значних капіталовкладень, але дає дуже гарні результати.
• Той факт, що вивезення відходів на всьому острові здійснює одна компанія, має свої переваги. Всі мешканці знаходяться в рівних умовах, правила сортування для всіх однакові, усі роботи ведуться злагоджено.
• Нам дуже сподобався сайт компанії. Він містить багато корисної інформації, і ця інформація завжди доступна користувачам.
• Тут так само, як і у Львові, дуже складно проводити збір відходів під час фестивалів та масових заходів. Для кращої організації цього процесу не вистачає обмежень на використання одноразового посуду на національному рівні. 

Загалом такі поїздки є дуже цінними з точки зору обміну досвідом. Не для того, щоб намагатися скопіювати, а для того, щоб проаналізувати і виділити практики, що підійдуть для наших реалій. Ми дуже сподіваємось, що в майбутньому подібні навчальні поїздки стануть можливими і для працівників комунальних установ, адже це може дати багато цінного для розбудови системи поводження з відходами у Львові та в інших містах України!

Ця навчальна поїздка та обмін досвідом із Zero Waste Europe відбулися завдяки підтримці Міжнародного фонду Відродження та Посольства України в Швеції в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU).

Фото Андріани Сиванич.