Лідери серед забруднювачів. Трендсеттери антитрендів. Хто ж вони – компанії, які найбільше долучаються до засмічення нашої планети? 

Цьогоріч у рамках міжнародної акції “Бренд-аудит” ми визначали найбільших забруднювачів нашої планети, збираючи інформацію про компанії та паковання їхньої продукції, що потім опиняється у смітниках або у природі.

Але ж винні люди, а не компанії! – можете заперечити ви. І так, і ні, скажемо ми.

Так, якщо сміття розкидується на природі, тоді це абсолютна правда. Проте, коли виробник пропонує тільки таке паковання, що не можна переробити, це вже геть інше питання. Бо як би ми не намагалися уникати придбання пластику і скільки б ми не переробляли, цього ніколи не буде достатньо, допоки виробник не відповідатиме за своє паковання. 

Мета Бренд-аудитів: зменшити кількість одноразового паковання на ринку, а також надати інструменти для комунікації між споживачами та виробниками.

Додаткова мета, яку ставимо собі ми: зібрати дані про паковання та на їх основі адвокатувати в Україні впровадження розширеної відповідальності виробника (РВВ). Просто кажучи, це коли у нас у супермаркетах теж стоятимуть таромати, як у  Німеччині. А якщо пояснювати глибше, то суть РВВ полягає у тому, що виробник відповідає за свою продукцію та її паковання ще й після того, як продукт був спожитий, відслужив свій термін чи просто став непотрібним споживачеві/ці.

РВВ включає в себе забір, сортування, підготовку продукту та/або паковання для подальшої переробки чи відновлення. Відповідно, виробник мусить подбати про переробку свого паковання, а це означає, що воно має бути, як мінімум, таким, яке переробити вдасться.

І тут ми вже у царині zero waste, бо прийдеться передизайнувати продукт так, щоб відмовитись від зайвих елементів, які не переробляються (REFUSE), зменшити непотрібні елементи (REDUCE), забезпечити можливість перевикористовувати продукт якнайдовше (REUSE) ну і забезпечити його переробку (RECYCLE). Фух, але й шлях! Однак це єдино правильний підхід до управління відходами у нашій ситуацій: коли ресурси обмежені.

Але ми б не були “Нуль відходів Львів”, якби не додали собі завдання із зірочкою: разом із бренд-аудитом ми провели черговий морфологічний аналіз відходів (тобто, збирали дані про склад відходів у смітнику), про який розповімо нижче. Це, у свою чергу потрібно для того, аби отримати інформацію для кращого розуміння продукування відходів у місті, на основі чого можна оптимізувати (або налагодити – якщо такої нема) систему сортування і компостування.

Як проходив Бренд аудит

А тепер перейдемо від теорії до практики: для чого робити аудит вже зрозуміло, але цікаво розповісти вам, як ми його робили. 

Аналізом 3-х контейнерів із твердими побутовими відходами одного з ОСББ Львова займалась команда організації разом з волонтерками (яким ми шалено вдячні!). 

Після кількох годин роботи ми зібрали, відфотографували і записали всі бренди та готові ділитись із вами ТОП-забруднювачів.

Ще раз детальніше про шорт-лист “переможців”:

IDS Borjomi Ukraine 9% (Моршинська, Миргородська)

Philip Morris Int. 8,1% (Parliament, Marlboro, HEETS)

The Coca-Cola Company 6,8% (Coca-Cola, Bonaqua, Fuze Teа, Fanta, Rich, Sprite, Burn)

PepsiCo 4,7% (Lipton, Pepsi, Садочок, Sandora, Чудо, Машенька, Агуша)

Carlsberg 4,4% (Львівське, Квас Тарас, Квас, Опілля, Арсенал, Tuborg, Kroneburg, Somersby, Robert Doms)

Молокія 3,1%

Карпатські мінеральні води 2,9% (Карпатська Джерельна, Соковинка)

Danone 2,5% (Danissimo, Actimel, Растішка, Простоквашино, Aktivia)

Lustdorf 2,4% (На здоровье, Буренка, Селянське, Ідеаль немолоко)

Caviro 2,1% (Tavernello)

Zott 2,1% (Jogobella, Liegeois dessert)

Galizia 1,8%

Оболонь 1,2% (Живчик, Тропік, Лимонад, Orange Spirits)

Результати були, насправді, не зовсім очікуваними: серед ТОП-12 опинилось аж 5 українських компаній – лідирує “Моршинська”, за якою слідують “Молокія”, “Карпатські мінеральні води”, “Галіція” та “Оболонь”! Це не привід радіти їм, але це цінна інформація для нас про те, з ким у найближчому майбутньому потрібно поговорити про зміну того чи іншого паковання.

Цю інформацію вже отримали наші колеги/жанки від Zero Waste Alliance Ukraine, які координують кампанію, та найближчим часом опублікують зведені дані для України, а також активісти/ки з Break Free from Plastic, які готуватимуть міжнародний звіт. До речі, минулорічний можете переглянути тут – https://www.breakfreefromplastic.org/globalbrandauditreport2019/ 

Висновки, які ми робимо з акції бренд-аудиту:

  • вкотре підтверджується те, наскільки важливо знати причину та джерело виникнення відходів; цією акцією ми визначили топ-13 компаній, які мають пряме відношення до проблеми забруднення довкілля, відповідно, повинні звернути увагу не це та запропонувати дійсно екологічне альтернативне рішення.
  • також хочемо нагадати, що сортування єдине не вирішить проблему, в першу чергу треба попередити утворення відходів, і це дуже просто зробити через систему перевикористання пляшок/контейнерів/горнят/торбинок і тд. Тому звертаючись до виробників, ми наголошуємо на тому, аби вони змінювати систему докорінно і впроваджували DRS практики (Deposit Refund Scheme – Система заставної тари), які б надавали можливість клієнтам купувати продукцію в багаторазовій тарі та перевикористовувати її.

Ми проводимо акцію Бренд-аудиту для того, щоб розпочати діалог з компаніями та допомогти їм знайти рішення, які принесуть неабияку користь довкіллю. Сподіваємось, компанії будуть відкриті на зміни у кращу сторону.

Морфологія відходів

Друга частина нашого дослідження – це аналіз складу контейнера зі змішаними відходами. Чи здивували нас ці дані? Абсолютно ні, тут було все звично: 69,8% – органічні відходи, ще 9,9% – вторсировина, і все решта, що не піддається переробці. 

Висновки, які ми зробили із отриманих результатів морфології відходів:

  • найбільша фракція – органічні відходи – і її необхідно сортувати окремо; можна користуватись як децентралізованими методами, як от прибудинкове компостування, або долучитись до централізованого забору органіки, який зараз доволі успішно стартував у нашому місті;
  • потрібно активніше проводити просвітницьку роботу із населенням з метою роз’яснити, які продукти можна купувати зовсім без паковання. що з паковання є ресурсоцінним та може бути відсортоване та передане на переробку, а якого паковання варто уникати зовсім; це не лише допоможе перевізнику отримувати якіснішу вторсировину, але й здешевить платіжки длі ОСББ (через мінімізацію змішаних відходів та належніше сортування).

Давайте не забувати, що мінімізація – це перший і найважливіший крок до належного поводження з відходами та екосвідомого життя, тому торбинки, багаторазові чашки і контейнери це основа нашого “арсеналу” боротьби.