Дослідження COVID-19

Дослідження нових впливів пандемії COVID-19 на генерування твердих побутових відходів: вплив карантину на систему поводження з відходами в Україні і які проблеми цієї сфери виявлено

Пандемія в цілому світі істотно змінила звичний уклад життя і завдала значного удару по промисловості, сфері гостинності, роботі та життю мешканців. Проте, є ряд критичних для життя громад сервісів, припинення роботи яких створило б не менші проблеми, ніж Коронавірус. Це, зокрема, сфера поводження з відходами. Компаніям та працівникам цієї сфери, попри всі виклики, не можна було перестати обслуговувати міста, інакше сміттєвий колапс був би неминучим. Європейський Союз ще 14 квітня опублікував Рекомендації стосовно роботи сфери поводження з відходами. В той час в Україні Міністерство регіонального розвитку рекомендувало мешканцям зменшити кількість утворюваних відходів, оскільки їх кількість на контейнерних майданчиках невпинно зростала за повідомленнями перевізників. Загалом сфера поводження з відходами все ще перебуває на етапі реформування, зокрема, все ще триває робота над проєктом рамкового закону “Про відходи” перед розглядом другому читанні у Парламенті, а за чинним законодавством за поводження з відходами відповідальність лежить саме на органах місцевого самоврядування.

Тож яка причина такого зростання ТПВ? Як достеменно вплинув карантин на систему поводження з відходами в Україні та які її недоліки він виявив, і, найважливіше, як можна зробити цю систему стійкою до майбутніх пандемій, враховуючи, при цьому, принципи циркулярної економіки?. Саме цим питанням і задались ми – представниці громадської організації “Нуль відходів Львів”, і в партнерстві з ГО “Еколтава”, Дослідницькою агенцією “Фама” та міжнародною спілкою “Zero Waste Europe”. Проведення цього дослідження та напрацювання рекомендацій стало можливим за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Посольства Швеції в Україні.

Через продовження карантинного режиму, ми поділили свою роботу над Дослідженням на 3 етапи:

Під час першого етапу ми зібрали вихідну інформацію про стан сфери поводження з відходами у досліджуваних містах (Львів, Трускавець, Полтава, Миргород) та опрацювати міжнародний досвід, зокрема, матеріали та кейси мережі Zero Waste Europe.

Другий етап Дослідження відзначилась проведенням аналізу морфологічного складу твердих побутових відходів у 2 ОСББ за рекомендаціями програми Zero waste Cities. Проведено 34 глибинні інтерв’ю із представниками влади, компаній-перевізників ТПВ, власників пунктів прийому вторсировини, закладів громадського харчування та рітейлу, здійснено контент-аналіз повідомлень у ЗМІ та аналіз протоколів ТЕБ і НС у досліджуваних містах та розпоряджень МОЗ.

Під час третього етапу ми підбили підсумки та сформували продукти дослідження: розширений звіт, рекомендації для закладів громадського харчування, салонів, перукарень і рітейлу, та полісі бріф для органів місцевого самоврядування.

Міста для дослідження були обрані не випадково: ми обрали Львів та Полтаву як великі міста й обласні центри, а Трускавець та Моршин – приклад міст районного значення із середньою кількістю населення. Важливим аспектом була сфера туризму. Досліджуючи ці міста, ми хотіли зрозуміти, чи і як відрізняються системи поводження з відходами у великих та менших містах, а також регіональні особливості.

Попередній скринінг показав, що загалом міста, які мають портали відкритих даних, не публікують жодних наборів даних, які стосуються відходів.

“У процесі дослідження виникли труднощі, які стосувались обліку відходів: він майже не ведеться. Якщо ж його і ведуть, то, найчастіше, параметри різні та неуніфіковані, через що не було змоги провести кількісний аналіз. Отримана інформація якісної частини дослідження базується на експертних інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування (ОМС) та компаній-перевізників, паралельно здійснювався морфологічний аналіз відходів. На основі отриманих даних ми якраз і змогли виділити ці проблемні точки і сформували наші рекомендації для ОМС”, – розповіла Мар’яна Малачівська, виконавча директорка Дослідницької агенції “Фама”.

Під час Дослідження нам вдалось виявити наступне:

Відсутність або недостатня кількість даних сфери поводження з відходами.

Для проведення кількісної частини нашого Дослідження, ми шукали дані про кількість зібраного та вивезеного ТПВ у досліджуваних містах в період гострого локдауну, а також про періоди послаблення карантину у подальші місяці. Виявилось, що дані не тільки не публікують на порталах відкритих даних міст, але й не вдаються до централізованого їх збирання. Якщо ж облік і ведеться, то він не є уніфікованим: десь фіксують дані у об’ємному значенні, десь фіксують вагу. Для отримання кількісних даних ми звернулись до Департаменту з питань поводження з ТПВ у Львові та комунального перевізника ТПВ у Полтаві, які все ж надали дані щодо кількості відходів, що йдуть на захоронення на полігони ТПВ. Разом з тим, дані про зібрану вторсировину пунктами прийому дані не збираються. .

У Львові зустрілись ще й з такою перешкодою: відсутність даних про кількість ТПВ за аналогічний період 2019 року. Причина в тому, що з липня 2017 по липень 2019 захоронення змішаних відходів Львівська обласна державна адміністрація, дані від якої отримати так і не вдалось.

Пояснити причини збільшення об’єму ТПВ на контейнерних майданчиках міг би вчасний аналіз морфологічного складу ТПВ. Проте, такий аналіз теж не проводився в часі жорсткого карантину.

У Львові у 2017 році французька консалтингова компанія Egis здійснила морфологічний аналіз відходів, який і був взятий нами за основу до порівняння із морфологічним аналізом, який було проведено у кейсових ОСББ у Львові та Полтаві (аналіз Egis був здійснений у липні-серпні 2017 року, ми аналізували склад відходів у серпні-вересні 2020 року). На цьому етапі помічною стала експертна допомога колег із Zero Waste Europe: методологію проведення дослідження морфології відходів ми взяли із документу “Waste assessment guide”, яким керувалися під час підготовки, проведення та аналізу отриманої інформації, загальні рекомендації нам надавав експерт Zero Waste Europe Енцо Фавоїно.

Збільшилась кількість відходів, але зі специфікою: коливання маси відходів у місті були незначними, натомість істотно зріс об’єм на контейнерних майданчиках у житлових районах міста.

Незважаючи на припинення туристичного потоку, закриття ресторанів та торговельних центрів, відходів у містах не стало суттєво менше: за даними перевізника у Львові, у центрі міста об’єм відходів зменшився на 60%, але виріс на 30% у житлових районах міста. Подібним чином ситуація виглядала й у Полтаві. Навіть у Трускавці, де є кількість гостей істотно перевищує кількість місцевого населення, загальна кількість відходів не змінилась: це пояснюють тим, що попри відсутність туристів, відходи від населення компенсували нестачу, зокрема будівельними і великогабаритними відходами. І лише у Миргороді через припинення роботи санаторіїв кількість відходів скоротилася на 40%, про що зазначив один з респондентів .

Цікавим є те, що обсяг відходів зріс тільки у об’ємному значенні. Представники компаній-перевізників пов’язують це із збільшенням у складі змішаних відходів негабаритних та будівельних відходів, органічних відходів, а також вторсировини об’ємного паковання, такого, як полімери (пластикові контейнери, плівка, пакети) та паперу, які мають малу масу, але є доволі об’ємними. Це і стало причиною того, що сміттєві баки доводилось спорожнювати частіше.

Збільшення кількості паковання.

Зі збільшенням тривалості карантину населення почало надавати перевагу напівфабрикатам та готовим, найчастіше – запакованим продуктам. Про це повідомляють представники/ці сфери торгівлі, посилаючись на статистику обороту товарів торговельних мереж, і зазначають, що, швидше за все, така зміна поведінки пов’язана зі зниженням купівельної спроможності населення. Напівфабрикати найчастіше є дешевшими за необроблену їжу через незалежність від сезонності продукції та масштабування виробництв. Запровадження карантину з середини березня спровокувало ажіотажний попит на окремі продукти харчування – крупи, зокрема гречану, овочі порівняно довготривалого зберігання (зокрема картоплю) тощо. Зростання цін на останні могло також відображати зменшення пропозиції у великих містах через транспортні обмеження та заборону роботи оптових ринків.* Відповідно, дедалі більше пластикового паковання потрапляло до загального смітника. Також пластик можна переробити, можете сказати ви. Так, є пластики, які піддаються переробці та є ресурсоцінними, але рідко в такі типи пакують вареники та інші напівфабрикати.

“Власне, ми у Львові до карантину дуже багато працювали над зменшенням кількості тих відходів, які не піддаються переробці. Зокрема, показовою у нашій діяльності стала кампанія зі зменшення обігу поліетиленових пакетів “Без поліетилену”, під час та після якої вдалось багато досягнути. Ми побачили те, що з настанням пандемії збільшується кількість твердих побутових відходів. Тому однією з цілей цього проєкту було дослідити, що саме відбувалося з відходами під час пандемії та в порівнянні з іноземними практиками та напрацювати рекомендації щодо поводження з відходами у часі пандемії.” – повідомляє Ірина Миронова, голова ГО “Нуль відходів Львів”.

Також кількість одноразового паковання збільшилася через популяризацію служб доставки як готової їжі, так і продуктових наборів із супермаркетів. Якщо з першими все і так зрозуміло, бо, на жаль, доставка їжі, якщо це не піца, автоматично дорівнює одноразовому посуду, який не переробиш, то других змусили смітити. Одним із перших розпоряджень Міністерства охорони здоров’я України, яке регулювало діяльність закладів торгівлі харчовими продуктами, стала вимога пакувати овочі, фрукти, інші товари на вагу в одноразові поліетиленові пакети. З міркувань безпеки. Ніби логічно, але жодних наукових обґрунтувань такого кроку у МОЗ на той час не було. І зараз нема.

Це рішення спричинили поспіх та поширений міф про те, що одноразове чи то запаковане у пластик одразу стає стерильним. Серед населення та бізнесів і далі побутує думка, що одноразовий пластик передає менше вірусних забруднень і не переносить збудників. Поширене та, на перший погляд, цілком логічне уявлення про одноразові речі. Принцип одноразового – «buy – use – waste» (з англ./укр. «купити – використати – викинути») дозволяє нам думати, що одноразові речі є безпечними. Основним обґрунтуванням, яке пропонують держави, міста та торговельні мережі, є гігієна та безпека.

Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове паковання не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту. Також, згідно з дослідженнями* американських вчених з Каліфорнійського університету та Національного університету алергій та інфекційних захворювань, віруси SARS-CoV на пластиковій поверхні зберігаються довше, ніж на паперовій чи мідній. На міді вірус виживає протягом чотирьох годин, на папері – протягом 24, а от на пластиковій поверхні він може зберігатись і до 72 годин. Відповідно, рішення пакувати все в одноразовий пластик не приносить нічого, окрім додаткового сміття на полігони та додаткових витрат для бізнесів.

Зважаючи на те, що концепція “нуль відходів” у Львові почала впроваджуватись ще з 2017 року, ініціатива не була новою для місцевої влади та бізнесу, команді ГО “Нуль відходів Львів” вдалось вплинути на розпорядження місцевої влади, внаслідок чого було дозволено обслуговувати гостей на літніх майданчиках, використовуючи багаторазовий посуд, хоча МОЗ рекомендували користовувати виключно одноразовий. Проте, такий поступ ми зауважили тільки у Львові.

“В Полтаві не була інакша ситуація в проблемних питаннях. Полтава в рішеннях місцевої влади була більш консервативна, вони не були такі сміливі, як Львів, у прийнятті рішень, що насправді, дуже сумно для нас самих. І навіть саме дослідження показує: коли ми зверталися до органів влади для консультацій, для інтерв’ю, вони не були зацікавлені у співпраці. Сумно, але наша влада поки не готова”, – зазначила виконавча директорка ГО “Еколтава” Марина Цигрик.

Збільшення кількості вторсировини у контейнерах

Під час карантину зачиненими були пункти прийому вторсировини, тож зменшилась її кількість, яку заготовляли представники неформального сектору (безпритульні, пенсіонери й пенсіонерки та люди з низьким доходом, які здають вторсировину, аби отримати додатковий заробіток) з прибудинкових контейнерів.

Така ситуація виникла, тому що пункти прийому вторсировини в Україні були випущені владою з поля зору та не увійшли до переліків підприємств, режими роботи яких розглядались місцевими штабами протидії COVID-19. Відповідно, випущені з переліку, вони перші тижні не працювали зовсім, потім же після послаблення та за відсутності чітких вимог до них, розпочали приймати вторсировину.

Поява нового типу відходів: відходи пандемії.

Сюди ми зараховуємо як використані засоби індивідуального захисту – використані маски, респіратори, рукавички, вологі серветки, так і антисептики та їхня паковання. Більше того, носіння рукавичок у супермаркетах, транспорті та інших громадських місцях – взагалі непотрібна атракція та місцева ініціатива представників української влади. Носіння рукавичок необхідне лише тоді, коли вони вам необхідні з робочих міркувань (коли працюєте лікарями чи у відділі з кулінарією) або коли безпосередньо контактуєте з хворими особами.*

Зі збільшенням попиту на антисептики зросло використання різних хімічних речовин, потрібних для їх виготовлення. По-перше, це сприяло збільшенню виробництва дезінфікувальних засобів, серед яких – хлор і його сполуки, галогени, окисники, феноли, спирти, альдегіди, кислоти, луги, барвники, солі важких металів. По-друге, підвищилась концентрація цих сполук у каналізації (через змивання водою як з рук вдома, так і дощовою водою після дезінфекції вулиць та контейнерів) та повітрі (через розпилювання). По-третє, це підвищились ціни на антисептики через загальний ажіотаж. Окремо стоїть питання використання певних хімічних речовин, які не завжди вказані на пакованні антисептика.

Збільшилось використання пластикової тари для розміщення антисептиків у супермаркетах, банках та різних установах. Не всі сортувальні станції та пункти прийому вторсировини приймають тару з-під антисептиків на переробку через можливу наявність там необлікованих та небезпечних хімічних речовин.

Рекомендації МОЗ щодо потреби окремо збирати й передавати на утилізацію використані маски та рукавички від населення також не мають за собою жодної доказової бази. Якщо людина не контактна чи хвора, то потреби в утилізації таких ЗІЗ нема.

Більше половини вмісту смітника – харчові відходи

Під час проведення морфологічного аналізу ТПВ ми визначили, що близько половини складу контейнерів зі змішаними відходами – органічні відходи (харчові та зелені). Пов’язано це не лише із сезонністю – дослідження ми здійснювали у серпні-вересні, коли частка органічних відходів через наявність великої кількості сезонних овочів та фруктів автоматично стає вищою – , але й із тим, що люди почали більше готувати вдома самостійно, відповідно, менше відвідували закладів харчування, які були зачинені, а з продовження тривалості карантинування і все рідше користувались послугами доставки готової їжі.

Також з початку карантинних обмежень почали діяти рекомендації щодо обов’язкового пакування овочів, фруктів, хліба та бакалії у поліетилен. Це ставало причиною пришвидшеного псування продуктів: у зв’язку з тим, що овочі та фрукти були у зав’язаних пакетах без доступу повітря, утворювався конденсат, який, потрапляючи знову на продукт у вигляді води, прискорював процеси псування. Особливо коли серед запакованих в один пакет овочів чи фруктів є принаймні один підіпсутий.*

Збільшення кількості будівельних відходів і тотальне розхаращення серед населення

Відповідальним за збільшення кількості відходів від населення був також загальний тренд на розхаращення. Через те, що через введення жорсткого карантину у населення з’явився додатковий час, багато хто витрачали його прибириання та дрібний ремонт. Відповідно, на сміттєвих майданчиках з’явились старі меблі, шпалери, лом та інші будівельні відходи, вивезення яких лягло також на перевізників.

На основі опрацьованих матеріалів та отриманих даних команда проєкту пропонує наступні рекомендації:

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ для ГОТЕЛІВ (Постанова №22 від 21.05.2020)

Рекомендації щодо збору даних:

Рекомендації щодо організації збору ТПВ:

Рекомендації щодо засобів індивідуального захисту (ЗІЗ):

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ для СУПЕРМАРКЕТІВ, ТОРГІВЛІ ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТА НЕПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ (Постанова №17 від 09.05.2020 та №21 від 16.05.2020)

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ для ЗАКЛАДІВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА СЛУЖБ ДОСТАВКИ (Постанова №18 від 09.05.2020 та №32 від 02.06.2020)

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ для ПЕРУКАРЕНЬ І САЛОНІВ КРАСИ (Постанова №20 від 09.05.2020)

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ для ГОТЕЛІВ (Постанова №22 від 21.05.2020)

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ

Поводження з відходами в умовах кризи, спричиненої коронавірусом. Європейська комісія

Посібник з аудиту відходів. Практичний посібник для громад

Багаторазове паковання та COVID-19. Директива ЄС

РЕКОМЕНДАЦІЇ МОЗ (ВЕРСІЯ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ТА ДРУКУ)